Гарантії соціального захисту повнолітніх дітей загиблого військовослужбовця в контексті ст. 46 Конституції України

Анотація

Питання соціального захисту членів сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов’язків військової служби, набуває особливої актуальності в умовах збройної агресії проти України. Держава, проголошуючи себе соціальною і правовою, зобов’язана забезпечувати належний рівень гарантій особам, які втратили годувальника внаслідок захисту Батьківщини. Водночас правовий статус повнолітніх дітей загиблого військовослужбовця залишається дискусійним і потребує комплексного аналізу.

Доведено, що конституційною основою соціального забезпечення в Україні є Конституція України, зокрема її стаття 46, яка гарантує право кожного на соціальний захист у разі втрати годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Однак встановлено, що практична реалізація цієї норми щодо повнолітніх дітей загиблих військовослужбовців виявляє низку прогалин і колізій у спеціальному законодавстві.

Виявлено, що особливість правового становища повнолітніх дітей полягає в тому, що після досягнення 18-річного віку вони, як правило, втрачають частину соціальних гарантій. Такий підхід потребує переосмислення з огляду на принципи соціальної справедливості, рівності та пропорційності. У цьому контексті важливого значення набуває аналіз норм спеціального законодавства, зокрема законів України, що регулюють питання соціального та правового захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей. З’ясовано, що чинні нормативно-правові акти передбачають низку гарантій для родин загиблих військових, однак вони не завжди враховують особливості становища повнолітніх дітей, які фактично залишаються без належної підтримки держави.

З огляду на це актуальним є питання удосконалення на практиці правового механізму соціального забезпечення повнолітніх дітей загиблих військовослужбовців з метою усунення тих протиріч, що породжують дискримінацію в контексті отримання такими дітьми ОГД. Доведено, що притримуючись основ рівності щодо дітей загиблих військовослужбовців та принципу початку дії правовідносини з дати звернення, у практичному значені це матиме важливу роль при формуванні позитивної судової практики.