Щодо питання добровільності медіації під час вирішення індивідуальних трудових спорів

Анотація

У статті розглянуто питання щодо меж свободи сторін індивідуального трудового спору передавати його вирішення медіатору. На основі аналізу Закону України «Про медіацію» та Кодексу законів про працю України виокремлено положення, які підтверджують добровільний характер медіації: безумовне право сторін індивідуального трудового спору передавати розгляд спору медіатору; можливість на будь-якому етапі відмовитися від розгляду спору в порядку медіації; самостійне обрання медіатора чи іншого суб’єкта, що забезпечує проведення медіації; диспозитивний порядок визначення умов договору про вирішення спору шляхом медіації; відкритий перелік шляхів вирішення індивідуального трудового спору; відсутність законодавчих обмежень щодо видів індивідуальних трудових спорів, які можуть розглядатися в порядку медіації. Проаналізовано можливість законодавчого закріплення обов’язкового первинного розгляду медіатором індивідуальних трудових спорів. З урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів, висновків Конституційного Суду України, а також наукових обґрунтувань, обґрунтовано незаконність обмеження права сторін індивідуального трудового спору самостійно обирати спосіб його вирішення. Вимоги чинного процесуального законодавства про надання доказів досудового врегулювання трудового спору як обов’язкової передумови прийняття позовної заяви до розгляду, у випадках передбачених законом, оцінено як такі, що обмежують право сторін спору на доступ до правосуддя. На прикладі порядку обчислення процесуальних строків, продемонстровано колізії юридичних норм в частині переривання/зупинення строку звернення до комісії по трудових спорах та до суду. Запропоновано статтю 122 Кодексу адміністративного судочинства України доповнити положенням про те, що розгляд спору у порядку медіації є поважною причиною поновлення визначеного кодексом строку звернення до суду. Оцінено перспективи удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів медіатором в контексті проєкту Трудового кодексу України. Обґрунтовано доцільність удосконалення юридичного механізму стимулювання розгляду індивідуальних трудових спорів медіаторами шляхом закріплення спеціальної процедури медіації у трудових відносинах та визначення юридичних гарантій для сторін, які обрали медіацію для вирішення спору.