Правові засади та напрями політики цифровізації аграрного сектору в Європейському Союзі

Анотація

У статті здійснено аналіз нормативно-правової бази та векторів політики цифровізації сільського господарства в контексті реформованої Спільної аграрної політики (CAP) на 2023–2027 роки та acquis Європейського Союзу. Автор акцентує увагу на проблемі фрагментації правового регулювання, підкреслюючи, що модель цифрового сільського господарства в європейській спільноті формується не в межах єдиного законодавчого акта, а на основі взаємодії галузевого аграрного законодавства, горизонтальних нормативно-правових актів у цифровій сфері та стратегічних інструментів політики. Метою дослідження відтак є визначення ключових регуляторних інструментів Союзу, а також з’ясування їх предмета правового регулювання та цільового призначення.

Методологічну основу статті становить узагальнення провідних наукових підходів до визначення цифровізації аграрного сектору, на підставі чого виокремлено чотири загальновизнані перспективи його осмислення. Водночас автором запропоновано соціально-трансформаційну перспективу, відповідно до якої цифровізація впливає не лише на технологічні процеси та адміністративні процедури, а й на механізми реалізації прав, а також на доступ до державної підтримки, ринків і публічних послуг в межах аграрного виробництва. За такого підходу цифрова інфраструктура розглядається як юридично значуща передумова участі суб’єктів аграрних правовідносин.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що низка регламентів ЄС інституціоналізує цифрові інструменти як обов’язкові елементи планування, управління, моніторингу та контролю в межах CAP. Особливу увагу приділено Інтегрованій системі адміністрування та контролю (IACS), цифрова модернізація якої забезпечує перехід до дистанційної перевірки відповідності впровадження аграрних практик на основі фактичних даних. У статті також досліджено програмну роль Європейської Комісії, діяльність якої свідчить про консолідацію моделі «умовної цифровізації» та окреслює подальші напрями розроблення спеціальної цифрової стратегії ЄС у сфері сільського господарства.

У статті зроблено висновок, що поглиблення інтеграції горизонтального законодавства Союзу у сферу аграрних правовідносин відображає ширшу тенденцію до конвергенції аграрного та цифрового законодавчого регулювання. Така конвергенція має істотні наслідки для правового режиму управління даними, забезпечення підзвітності у використанні фінансової допомоги, спрямованої на розвиток фермерства та інших подібних практик, а також для етичного й відповідального застосування штучного інтелекту в агровиробництві.