Міжгалузевий вимір правових презумпції у сфері охорони здоров’я

Анотація

У статті досліджено правові презумпції, які використовуються при регулюванні суспільних відносин, пов’язаних з охороною здоров’я. За результатами проведеного контент-аналізу законодавства України систематизовано основні міжгалузеві презумпції у цій сфері. До них віднесені презумпції: якості лікарських засобів; відповідності медичних виробів вимогам технічних регламентів; правомірності діяльності суб’єкта господарювання; батьківства подружжя щодо дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій; психічного здоров’я; незгоди на отримання медичної та реабілітаційної допомоги; незгоди на участь у клінічному дослідженні лікарського засобу або іншому медико-біологічному експерименті; незгоди на посмертне донорство.

Обґрунтовано думку, що за способом їх викладення у нормативно-правових актах більшість з них відноситься до прямих. Узагальнено основні способи прямого формулювання проаналізованих презумпцій: 1) назва статті містить слово «презумпція»; 2) диспозиція статті містить цей термін; 3) у диспозиціях правових норм використовуються формулювання на кшталт: «вважається», «визнається», «за відсутності доказів іншого…вважається..», «вважається.. доки не буде доведено…», «...доки не буде доведено протилежне», «якщо не встановлено...»; 4) у диспозиціях статей викладено правило, яке вимагає обов’язкової наявності згоди особи (її законних представників) для здійснення певних процедур або втручання.

На підставі комплексного аналізу фармацевтичного законодавства України наведено аргументи на користь існування непрямої (логічної) презумпції якості лікарських засобів. Вона полягає в тому, що кожен лікарський засіб, який надходить для роздрібної торгівлі в аптеки або поступає для використання у інші заклади охорони здоров’я, вважається якісним за замовчуванням, доки протилежне не буде встановлено висновком лабораторного аналізу. Доведено, що ця презумпція обумовлена взаємопов’язаною системою норм, які містяться у Законі України «Про лікарські засоби» та низці підзаконних нормативно-правових актів.