Корупція в системі освіти як передумова поширення психологічного насильства над учнями

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження взаємозалежності між деструктивними корупційними явищами в системі освіти та механізмами посилення негативного психологічного впливу на здобувачів освіти. Обґрунтовано, що практика обов’язкових «добровільних» внесків, хабарництво, придбання оцінок, фаворитизм і різного роду тіньові платежі створюють нерівність в освітньому середовищі і закріплюють атмосферу безкарності. За таких умов образи, тиск, залякування, дискримінаційні дії та інші види психологічного насильства поступово нормалізуються й перестають сприйматися як відхилення, що стає причиною латентності таких протиправних діянь.

Підкреслюється, що корупція в освітньому просторі становить не лише юридичне й етичне порушення, а й виступає серйозним соціально-психологічним фактором ризику. Вона підсилює прояви булінгу, підриває ефективність механізмів захисту прав дитини. Наведено приклади найпоширеніших практик психологічного насильства над учнями через корупцію, за яких залякування, маніпуляції та дискримінаційні дії з боку працівників стають інструментами підтримки корупційного ладу, що призводить до деформації правосвідомості здобувачів освіти. Проаналізовано прогалини в чинному законодавстві щодо визначення суб’єктного складу корупційних правопорушень в освіті, що створює передумови для безкарності та системності насильницької поведінки.

На основі аналізу об’єктивних та суб’єктивних чинників корупції запропоновано комплекс превентивних заходів з метою формування нульової толерантності до будь-яких проявів корупції в сфері освіти. Зауважено, превентивні заходи мають стати пріоритетними у формуванні державної стратегії подолання корупції з огляду на нівелювання можливості виникнення корупційних ризиків ще на етапі організації освітнього процесу. Запропоновано внести зміни до антикорупційного законодавства з метою чіткого окреслення посадових осіб закладів освіти як суб’єктів відповідальності, напрацювання практичних рекомендацій у сфері боротьби з корупцією в закладах освіти. Рекомендовано налагодити прозорий механізм збору благодійних внесків крізь призму залучення незалежних експертів. Аргументовано необхідність формування нульової толерантності до корупції через дотримання принципів освітньої діяльності.