Правові засади запровадження та припинення застосування державою засобів регуляторної політики щодо непрямого оподаткування у сільському господарстві

Анотація

У статті здійснено дослідження питання використання спеціальних режимів оподаткування непрямими податками суб’єктів аграрного сектору у регуляторній політиці держави та встановлено, що нормативно-правове регулювання такої політики побудовано з врахуванням системи принципів, рішень та заходів, які приймаються органами влади для досягнення більшого економічного ефекту в діяльності таких суб’єктів. Встановлено, що найбільш дієвим способом нормативно-правового регулювання фінансової підтримки сільськогосподарських платників у податковій системі України є механізм нарахування та сплати ПДВ. Фінансово-правовий механізм ПДВ може використовуватись не лише для забезпечення фіскальних цілей, а й з метою регулювання відносин стимулювання вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників. Шляхом аналізу нормативно-правових актів за період з 1998 року по даний час, охарактеризовані економіко-правові моделі спеціального режиму оподаткування ПДВ та його поступове призупинення (Законом України «Про податок на додану вартість», Податковий кодекс України та несені до нього зміни). Встановлено, що скасування з 1 січня 2017 р. спеціального режиму оподаткування ПДВ стало результатом політики нормативно-правового забезпечення посилення податкового навантаження на сільськогосподарських виробників. Підсумовано той факт, що регуляторна політика держави щодо оподаткування суб’єктів аграрного сектору на початок 2026 р. полягає у законодавчому закріпленні зниженої ставки ПДВ (14%) на операції з імпорту та постачання на території України деяких видів сільськогосподарської продукції та звільнення (0%) від оподаткування ввезених на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів. Запропоновано спрямування регуляторної державної діяльності на відновлення пільгових режимів оподаткування ПДВ для підтримки стабільного розвитку аграрного сектору нашої держави, а також урегулювання балансу між фіскальними інтересами держави та виробничо-господарськими інтересами суб’єктів сільського господарства в Україні.