Правове регулювання охорони важливих державних об’єктів підрозділами Національної гвардії України: системний аналіз нормативних актів

Анотація

У статті здійснюється системний аналіз нормативно-правової моделі охорони важливих державних об’єктів підрозділами Національної гвардії України як фізичного захисту критичної інфраструктури в умовах воєнного стану. Повномасштабна агресія російської федерації з 2022 року виявила системні колізії чинної моделі, що перетворюють окремі прогалини на загрозу обороноздатності стратегічних об’єктів економіки та безпеки держави.

Обґрунтовується, що нормативна база неадаптована до гібридних загроз воєнного часу: відсутність чіткого розмежування «охорони» (від несанкціонованих дій диверсантів, терористів) від «оборони» (від ракетних ударів, атак БПЛА, спроб окупації), алгоритмів переходу режимів діяльності, типізованих процедур для різних категорій об’єктів (АЕС, ТЕС, мости, склади озброєння). Це проявилося під час подій на енергетичних об’єктах 2022 року та відбиття диверсійних груп.

Наукову основу становить аналіз воєнного досвіду та узагальнення позицій дослідників, що виявило чотири системні проблеми: нечіткість суб’єктного кола Національної гвардії України з урахуванням дублювання повноважень Збройних Сил України, відсутність критеріїв розмежування завдань, розбіжності між законодавчими актами та відомчими документами, відсутність стандартів фіксації загроз і координації дій під час нападів.

Показано, що чинна модель створює правову невизначеність командування, ускладнює координацію з операторами об’єктів, документування інцидентів та судовий захист особового складу. Практика 2022–2025 рр. підтверджує потребу доктринального розмежування мирного та воєнного режимів фізичного захисту.

У роботі запропоновано дворівневу гібридну модель: «мирний режим» периметрової охорони (патрулювання, контроль доступу) та «воєнний режим» інтеграції НГУ до територіальної оборони ЗСУ з передачею командування. Поєднання жорстких процедур мирного часу з гнучкою адаптацією воєнного часу формує нову систему фізичного захисту.

Результати можуть бути використані при оновленні нормативних актів, розробці стандартів НГУ, програмах підготовки командирів та формуванні політики захисту критичної інфраструктури як складової обороноздатності держави.