Поняття та види публічної інформації: деякі особливості законодавчого регулювання в державах-членах Європейського Союзу

Анотація

Стаття присвячена деяким особливостям законодавчого регулювання поняття та видів публічної інформації у державах-членах Європейського Союзу. Наголошується, що право на доступ до публічної інформації у Європі закріплене як на міжнародно-правовому рівні (у джерелах договірного, прецедентного та «м’якого» права Європейського Союзу, Ради Європи та інших європейських організацій), так і на національному рівні, у тому числі конституційному. Досвід держав-членів Європейського Союзу (зокрема, Болгарії, Данії, Іспанії, Німеччини, Польщі, Румунії, Фінляндії, Хорватії, Швеції та ін.) свідчить, що ключовими елементами законодавчого регулювання у цій сфері є нормативне визначення поняття «публічна інформація», закріплення принципу її загальнодоступності (презумпції відкритості інформації) та встановлення вичерпного переліку категорій інформації з обмеженим доступом. Водночас, відзначено, що особлива увага приділяється забезпеченню балансу між правом громадян на доступ до публічної інформації та необхідністю охорони публічних та приватних інтересів. Аналіз законодавства відповідних держав дозволив виокремити спільні ознаки публічної інформації. Насамперед, вона пов’язується із діяльністю органів публічної влади та визначається як інформація або документи тощо, що створюються, отримуються чи перебувають у володінні або розпорядженні суб’єктів владних повноважень у процесі виконання ними своїх публічних функцій. Така інформація може існувати у будь-якій формі чи на будь-якому носії – письмовому, електронному, аудіо, відео тощо. Для правового регулювання доступу до публічної інформації характерною є презумпція відкритості інформації, відповідно до якої вся інформація, що перебуває у володінні органів публічної влади, вважається доступною для громадськості, якщо інше прямо не передбачено законом. Зроблено висновок, що ефективність реалізації права на доступ до публічної інформації безпосередньо залежить від нормативної чіткості визначення такої базової категорії як «публічна інформація» («офіційна інформація», «адміністративна інформація», «офіційний документ» тощо), а також від належного законодавчого врегулювання видів публічної інформації, у тому числі переліку інформації з обмеженим доступом.