Зарубіжний досвід моніторингу податкових накладних: основні моделі та тенденції

Анотація

Метою дослідження є висвітлення особливостей та тенденцій розвитку основних моделей моніторингу податкових накладних у зарубіжних державах. Основним методом дослідження став порівняльно-правовий метод, який дозволив охопити положення податкового законодавства широкого кола зарубіжних держав та присвячені ним аналітичні публікації. За результатами дослідження уперше в українській науковій думці узагальнено, що основними моделями моніторингу податкових накладних є моделі: 1) поточного контролю, який передбачає можливість надіслання податкової накладної покупцю та нарахування на її підставі сум податку на додану вартість із одночасним її поданням контролюючому органу; 2) попереднього контролю, у рамках якого податкова накладна (рахунок-фактура, інвойс) до її надсилання покупцю та врахування у податковому обліку підлягає реєстрації із її перевіркою та схваленням/відхиленням контролюючим органом; 3) наступного контролю (пост-аудиту), який здійснюється шляхом проведення податкових перевірок діяльності платників податку на додану вартість у розрізі тих чи інших господарських операцій; 4) змішаного контролю, який ґрунтується на загальному правилі про попереднє схвалення податкових накладних контролюючим органом та передбачає винятки для окремих категорій платників податку на додану вартість та/або оподатковуваних операцій. Крім того, визначено, що у рамках моделі поточного контролю моніторинг податкових накладних забезпечується, як правило, шляхом оперативного вивчення відповідних податкових накладних та проведення, за наявності для того підстав, позапланових податкових перевірок обставин реальності та правильності нарахування сум податку на додану вартість у розрізі відповідних операцій. Також, констатовано, що дедалі більш поширеною, особливо серед європейських держав, стає модель попереднього контролю із реєстрацією податкових накладних після їх перевірки. Така перевірка обмежується, за деякими винятками, автоматизованим логічним та арифметичним контролем змісту податкових накладних. Обґрунтовано, що варіації зазначених моделей у національних правопорядках нерідко поєднують елементи попередньої валідації, одночасного подання накладних контролюючому органу та покупцеві, а також періодичного пост-аудиту. Одержані висновки можуть бути використані для подальшого окреслення перспектив удосконалення окремих правових аспектів процедури зупинення реєстрації податкових накладних в Україні з урахуванням зарубіжних тенденцій.