Інформаційна безпека використання штучного інтелекту органами виконавчої влади

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем інформаційної безпеки використання технологій штучного інтелекту органами виконавчої влади України. Проаналізовано наукові підходи до оцінки можливостей і ризиків використання штучного інтелекту в діяльності публічної адміністрації, зокрема у сфері інформаційної безпеки, публічних закупівель та прийняття адміністративних рішень. Встановлено, що сучасні дослідження акцентують увагу як на позитивному потенціалі штучного інтелекту для підвищення ефективності управлінських процесів, так і на наявності значних ризиків, пов’язаних із захистом персональних даних, прозорістю алгоритмів, можливістю виникнення упередженості в даних, а також залежністю державних інституцій від технологічних компаній.

Досліджено сучасний стан правового регулювання використання штучного інтелекту в Україні. Проаналізовано положення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, плани заходів щодо її реалізації, а також окремі рекомендаційні документи у сфері безпечного використання штучного інтелекту. Встановлено наявність низки організаційно-правових прогалин, зокрема недостатню системність державної політики у сфері інформаційної безпеки застосування штучного інтелекту органами виконавчої влади, відсутність належного рівня правової регламентації діяльності публічних службовців при використанні відповідних інструментів, а також переважання рекомендаційних механізмів регулювання.

Обґрунтовано авторське розуміння інформаційної безпеки використання штучного інтелекту органами виконавчої влади як комплексу правових, організаційно-управлінських, технічних, технологічних, економічних, соціально-психологічних та освітніх заходів, спрямованих на запобігання, виявлення та нейтралізацію ризиків і загроз, пов’язаних із застосуванням систем штучного інтелекту в процесі підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Доведено необхідність удосконалення правового регулювання використання штучного інтелекту в системі виконавчої влади шляхом деталізації правил роботи з відповідними технологіями, запровадження механізмів контролю достовірності інформації, а також встановлення обмежень щодо використання певних видів інформації. Зроблено висновок про доцільність прийняття спеціального закону про штучний інтелект, який би закріпив правові засади безпечного використання цих технологій у діяльності органів державної влади.