Проблеми караності незаконного використання гуманітарної допомоги (ст. 201-2 КК)

Анотація

Статтю присвячено дослідженню проблем караності незаконного використання гуманітарної допомоги. Розглянуто проблеми, пов’язані з призначенням «реального» покарання особам, засудженим за ст. 201-2 Кримінального кодексу України (далі – КК), а також звільненням останніх від відбування призначеного їм покарання з випробуванням. На цій основі сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення Кримінального кодексу України і практики його застосування.

Доведено, що проблеми караності злочину, передбаченого ст. 201-2 КК (фактично її ч. 3), є наслідком симбіозу чинників як правотворчого, так і правозастосовного характеру. Встановлено, що рішення законодавця передбачити у санкції ч. 3 ст. 201-2 КК єдине безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на доволі тривалий термін (від 5 до 7 років), яке має призначатися за всі кваліфіковані за відповідною нормою діяння, ступінь та характер суспільної небезпеки яких подекуди кардинально відрізняється і далеко не завжди вимагає його призначення та «реального» відбування, є невдалим. Аргументовано, що за умови збереження у структурі Особливої частини КК ст. 201-2 КК в її чинній редакції передбачений санкціями її ч. 3 перелік покарань необхідно доповнити вказівкою на покарання у виді штрафу. Водночас наголошено, що кримінально-правова оцінка за ст. 201-2 КК проявів ввезення в Україну товарів під виглядом гуманітарної допомоги з метою їхнього подальшого продажу є безпідставною.

Критикується невиправдана ліберальність, яку українські суди демонструють стосовно осіб, які вчиняли найбільш небезпечні прояви діянь, оцінених за ч. 3 ст. 201-2 КК. Виявлено, що яскравим прикладом цієї негативної тенденції є масові випадки реалізовуваного без достатніх на те підстав звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням суб’єктів, які фактично вчиняли розкрадання чи привласнення або шахрайство з предметами гуманітарної допомоги (благодійних пожертв, безоплатної допомоги) з використанням (не просто в умовах!) умов воєнного стану. Обґрунтовано, що у майбутньому така нічим невмотивована практика має бути зведена до мінімуму.