Використання методик OSINT у межах розслідування кримінальних правопорушень: успішні кейси у практиці іноземних правоохоронних органів та інститутів громадянського суспільства

Анотація

У статті здійснюється комплексний науковий аналіз використання методик розвідки на основі відкритих джерел (OSINT) як надефективного інструменту протидії злочинності в умовах сучасного входження людства в епоху тотальної цифровізації та домінування інформаційних потоків. Відзначається, що представники кримінальної сфери активно використовують переваги кіберпростору для узгодження своїх планів, проте неминуче залишають специфічний «цифровий слід». Авторами докладно розглядається сутність концепції OSINT, яка полягає у легальному зборі, обробці та інтерпретації публічно доступної інформації. Особлива увага у публікації приділяється детальному розбору конкретних успішних іноземних кейсів застосування OSINT. Зокрема, проаналізовано процес розкриття серійних вбивств «Gilgo Beach Murders» у США, де ключову роль відіграв симбіоз традиційних доказових методик (аналіз ДНК на залишках піци) та інструментів цифрової розвідки: систем розпізнавання авто на базі штучного інтелекту, геопросторових даних Google та Bing Maps, а також аналізу цифрових слідів анонімної електронної пошти обвинуваченого. Досліджено досвід різних штатів США у боротьбі з браконьєрством, де слідчі встановлюють факти незаконного полювання, використання забороненого корму та проникнення на ферми шляхом профілювання соціальних мереж, моніторингу геотегів та аналізу публікацій позначених друзів зловмисників. Надзвичайно важливим є описаний досвід протидії організованій злочинності у сфері торгівлі людьми за допомогою розробленої DARPA програми Memex. Крім того, авторами статті висвітлено потужний превентивний потенціал OSINT щодо прогнозування соціальних заворушень на прикладі подій біля Капітолія США у 2021 році, де автоматизований пошук за хештегами допоміг ідентифікувати координаторів-інфлюенсерів та плани екстремістів, після чого ФБР успішно залучило громадськість до збору цифрових медіафайлів. Окремо підкреслюється значення OSINT для митних адміністрацій з метою виявлення закономірностей контрабанди, створення профілів високого ризику та порівняння задекларованої вартості товарів. Не залишено без уваги таке досягнення незалежної розвідки з відкритих джерел як кейс організації Bellingcat щодо розслідування збиття рейсу MH17: ретельний аналіз фото та відео з соцмереж дозволив відстежити маршрут ЗРК «Бук», що згодом було верифіковано офіційним міжнародним слідством. Досліджено правові межі застосування методик, з акцентом на тому, що збір інформації визнається законним лише за умови використання публічних даних без порушення конституційних прав та з обов’язковим дотриманням рекомендацій протоколу Берклі для гарантування достовірності цифрових доказів у суді. Серед іншого, звертається увага, що тоді як у міжнародній практиці OSINT є стандартизованим інструментом, в Україні його потенціал розкрито недостатньо. В статті обґрунтовано критичну необхідність впровадження передового досвіду OSINT та технологій машинного навчання у вітчизняну практику для протидії злочинності та належної фіксації воєнних злочинів в умовах сьогодення.