Вживання термінів «використання» та «застосування» стосовно «спеціальних технічних засобів»

Анотація

Статтю присвячено комплексному дослідженню особливостей вживання термінів «використання» та «застосування» стосовно «спеціальних технічних засобів» у сфері оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності та кримінального провадження. Актуальність роботи зумовлена відсутністю уніфікованого підходу до термінологічного розмежування зазначених понять у нормативно-правових актах і науковій літературі, що негативно впливає на якість правотворчої діяльності та правозастосовної практики.

На підставі аналізу тлумачних словників української мови та системного дослідження положень законодавства України обґрунтовано, що попри лексичну близькість, терміни «використання» і «застосування» не є тотожними та мають різне юридичне значення. Встановлено, що у низці нормативно-правових актів ці терміни вживаються як синоніми, що суперечить вимогам уніфікованості та однозначності термінології у правотворчості.

Особливе значення у цьому контексті мають вимоги юридичної техніки. Юридична техніка як сукупність правил і прийомів підготовки нормативно-правових актів передбачає уніфікованість термінології, логічну узгодженість та відсутність суперечностей у текстах законодавства. Недотримання цих вимог призводить до виникнення колізій між нормативно-правовими актами, ускладнює їх практичну реалізацію та негативно впливає на допустимість і належність доказів у кримінальному провадженні.

Показано, що термін «застосування» доцільно використовувати у випадках реалізації уповноваженими суб’єктами державних повноважень у законний спосіб і за наявності передбачених законом підстав, коли спеціальні технічні засоби виступають інструментом здійснення владних функцій і безпосереднього виконання свого функціонального призначення – негласного отримання інформації у скритний спосіб. Натомість термін «використання» пропонується вживати щодо незаконних дій із такими засобами або їх експлуатації поза межами безпосереднього функціонального призначення.

У  результаті  проведеного  дослідження  сформульовано  критерії  розмежування  термінів «використання» і «застосування» стосовно «спеціальних технічних засобів», з урахуванням характеру діяльності, наявності законних підстав, зв’язку з безпосереднім функціональним призначенням спеціальних технічних засобів та відповідності вимогам юридичної техніки. З метою забезпечення однозначності правового регулювання запропоновано конкретні зміни до окремих нормативно-правових актів.