Якість та ефективність у кримінальному судочинстві: окремі аспекти реалізації євроінтеграційних вимог

Анотація

У статті досліджуються актуальні питання забезпечення якості та ефективності кримінального провадження з урахуванням наявних євроінтеграційних зобов’язань держави як умови вступу до ЄС.

Встановлено, що реалізація визначених у Дорожній карті з питань верховенства права завдань в частині реалізації заходів, спрямованих на досягнення якісного та ефективного правосуддя у кримінальному провадженні та підвищення рівня цифровізації судочинства не лише забезпечить виконання євроінтеграційних зобов’язань держави та наблизить національне законодавство до вимог законодавства ЄС, а й надасть змогу забезпечити оперативність здійснення кримінального провадження у розумні строки. Недосконалість процесуального законодавства у сфері відсутності належних засобів протидії зловживанню процесуальними правами, колізії впровадження елементів цифровізації судочинства призводять до неможливості ефективно забезпечувати виконання визначених у ст. 2 КПК завдань кримінального провадження.

Однією із основних причин тривалого часу розгляду кримінального провадження під час судового провадження є неявка учасників кримінального провадження у судові засідання, в багатьох випадках неможливість забезпечити належне повідомлення про розгляд справи, зловживання учасниками кримінального провадження у цій сфері, що свідчить про необхідність зміни порядку здійснення судового провадження, розширення підстав та умов використання письмового провадження.

Зроблено висновок про те, що подальша реформа кримінального судочинства має забезпечити: виключення з норм адміністративних правопорушень тих з них, що за характером адміністративної санкції фактично є кримінальними проступками; спрощення порядку розгляду кримінальних проступків з впровадженням касаційних фільтрів, зокрема право на перегляд судом касаційної інстанції виключно з підстав наявності значної проблеми у застосуванні норми матеріального права; забезпечення єдності судової практики слідчих суддів шляхом визначення підстав допуску їх оскарження до суду касаційної інстанції; системна реалізація в нормах КПК засади недопустимості зловживання процесуальними права; удосконалення цифровізації судочинства.