Правова аксіологія і довіра до суду в контексті динаміки суспільних процесів

Анотація

Довіра до суду як елемент судочинства базується на загальних уявленнях суспільства і на індивідуальних уявленнях особистості. В цілому всі ці уявлення залежать від етично-оціночного виміру на конкретний період. У статті з’ясовано та розкрито особливості і зв’язок між правовою аксіологією та довірою до суду на теоретичному та практичному рівнях функціонування судів та діяльності суддів. Дослідження засноване на сучасних нормативно-правових джерелах (зокрема, положеннях Конституції України, Бангалорських принципах та Кодексі суддівської етики) та теоретичних напрацюваннях вітчизняних фахівців у сфері права. Методологія дослідження базується на загальновизнаних наукових методах – логічному та системному, а також на спеціальних – формально-юридичному та порівняльному.

Поняття цінності права в юридичній науці має значну кількість тлумачень та пояснень. Але водночас ці цінності не мають абстрактного характеру. Вони відображаються у нормах права. Довіра до суду формується в результаті діяльності держави та її судових органів. І, при цьому залежить від загального рівня розвитку суспільства. Ці процеси взаємопов’язані між собою. Досягнення найбільш ефективного результату в їх взаємопов’язаності залежить від застосування відповідних юридичних інструментів, від викликів, що стоять перед суспільством та реагування на них як суспільства, так і держави. Важливу роль у цьому відіграє взаємна відповідальність держави та особи. Встановлено, що довіра до суду є одним із найважливіших елементів судочинства, котрий впливає безпосередньо на розвиток правової держави та громадянського суспільства. Відтак довіру до суду також можна сприймати як правову цінність. Окрім того, утвердження правових цінностей в сучасних українських реаліях слід обов’язково розглядати лише в контексті правової динаміки. Підстави для цього дають шляхи впровадження правових норм, пов’язаних із реформуванням системи судочинства від часів відновлення незалежності України. Доведено, що на цей процес впливали безпосередньо як переосмислення політико-правової реальності у 1990-х роках, так і поширення тісних зв’язків із європейськими структурами, а зрештою і зміна суспільних орієнтирів у контексті Революції Гідності. Оскільки стан наукових знань пов’язаний із динамічним розвитком суспільства, відповідно від цього залежить і подальше дослідження довіри до суду та його зв’язку з існуючими у суспільстві цінностями.