Допустимість озброєнь у світлі рішень Міжнародного Суду ООН та практики держав
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2026.02.3.41Ключові слова:
міжнародне право, міжнародне гуманітарне право, збройні конфлікти, допустимість озброєнь, новітні види зброї, використання ядерної зброї, рішення МС ООН, державна практика, міжнародні зобов’язанняАнотація
Проаналізовано, що у сучасному міжнародному праві питання правомірності озброєнь постає як динамічна система критеріїв, яка конкретизується завдяки взаємодії судової практики та практики держав. Визначальний методологічний вплив у цьому процесі має МС ООН, адже саме в його рішеннях відбувається осмислення та систематизація фундаментальних засад міжнародного гуманітарного права – принципів розрізнення, пропорційності, заборони спричинення надмірних страждань і військової необхідності – як універсальних орієнтирів оцінки правомірності застосування будь-яких засобів ведення війни.
Доведено, що допустимість озброєнь охоплює як перевірку відповідності використання конкретних видів зброї міжнародно-правовим приписам, так і визначення юридичних наслідків їх застосування з точки зору міжнародної відповідальності держав. Консультативні висновки та рішення МС ООН у поєднанні з узагальненою державною практикою сприяють поступовому формуванню загальних стандартів правових обмежень у сфері озброєнь. Аналіз юриспруденції МС ООН свідчить, що Суд концентрується на виробленні універсальних критеріїв їх застосування, що забезпечує нормативну адаптивність в умовах стрімкого технологічного розвитку, коли інноваційні засоби ураження з’являються швидше, ніж укладаються відповідні міжнародні договори.
Установлено, що судова практика та державна поведінка засвідчують трансформацію підходів до оцінки озброєнь – від формального дозволу на їх використання до комплексного аналізу крізь призму міжнародного гуманітарного права та стандартів прав людини, що підсилює адаптивність права до технологічних змін та практики держав. У підсумку наголошено, що для України, з огляду на досвід участі у збройному конфлікті та міжнародних судових провадженнях, системне осмислення стандартів допустимості озброєнь має стратегічне значення як у площині притягнення до відповідальності за порушення, так і в контексті формування оборонної політики відповідно до вимог міжнародного права.
Посилання
Плотніков О.В. Формування правового режиму заборони касетних боєприпасів в міжнародному праві. Прикарпатський юридичний вісник. 2024. Випуск 6 (59). С. 151-154. DOI: https://doi.org/10.32782/pyuv.v6.2024.28.
I.C.J. Legality of the Threat or Use of Nuclear Weapons. Advisory Opinion. Reports, 1996.
Casey-Maslen S. Treaty on the non-proliferation of nuclear weapons: a commentary. Oxford: Oxford University, 2019.
Лесь І.О. Правомірність застосування ядерної зброї у міжнародному праві. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2023. Серія Право. Випуск 79: частина 2. С. 334-339. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.79.2.52.
I.C.J. Reports. Case concerning Armed Activities on the Territory of the Congo (Democratic Republic of the Congo v. Uganda), Judgment, 2005.
Lucas Carlos Lima. 30 years of the Advisory Opinion on the Legality of Nuclear Weapons: eppur si muove. Revista Brasileira de Política Internacional. 2025. URL: https://doi.org/10.1590/0034-7329202500104.
Copeland Damian, Liivoja Rain, Sanders Lauren. The Utility of Weapons Reviews in Addressing Concerns Raised by Autonomous Weapon Systems Open Access. Journal of Conflict and Security Law. 2023. Volume 28. Issue 2. P. 285–316. URL: https://doi.org/10.1093/jcsl/krac035.
ICRC. International Committee of the Red Cross. (n 11) 4.
I.C.J. Reports. Application of the International Convention for the Suppression of the Financing of Terrorism and of the International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination (Ukraine v. Russian Federation). 2017.
Australia. Lethal Autonomous Weapons Systems: National Commentary. Geneva: UNODA, 2020. URL: https://documents.unoda.org/wp-content/uploads/2020/08/20200820-Australia.pdf/
Федчук Т.Ю. Контроль дотримання норм міжнародного гуманітарного права при використанні зброї керованої штучним інтелектом. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2024. № 2. С. 785-791. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.02.129.
Меликов Р.Г. Застосування автономних систем озброєння під час російсько-української війни: нові виклики міжнародному гуманітарному праву. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 1. С. 619-622. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-1/145.
Сурілова О.О., Ківалова Т.С. Обмеження засобів та методів ведення війни в системі сучасного міжнародного права. Право та державне управління. 2022. № 3. С. 227-232. DOI: https://doi.org/10.32840/pdu.2022.3.34.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 С. Б. Карвацька, Р. В. Іванюк, М. І. Строїч

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.