Проблема легітимності влади в умовах цифровізації та інформаційної війни

Автор(и)

  • О. П. Андрущенко доктор філософії за спеціальністю “Право”, асистентка кафедри філософії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0009-0004-1759-1166

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2026.02.3.54

Ключові слова:

цифровізація, легітимність, цифрове суспільство, інформаційна безпека, дезінформація, штучний інтелект

Анотація

У статті досліджується вплив процесів цифровізації на трансформацію механізмів легітимації державної влади в сучасному інформаційному суспільстві. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, поширенням цифрових платформ та мережевих форм комунікації, що істотно змінюють характер взаємодії між державою і суспільством, а також формують нові умови функціонування політичних інститутів. У сучасному цифровому середовищі традиційні механізми легітимації влади, засновані переважно на правових процедурах та інституційних практиках, доповнюються новими комунікаційними, інформаційними та технологічними чинниками, які безпосередньо впливають на рівень суспільної довіри до державних інституцій.

У роботі проаналізовано особливості трансформації політичної легітимності в умовах розвитку цифрового суспільства, розкрито роль інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні нових моделей взаємодії між державою та громадянами, а також охарактеризовано значення електронного врядування, цифрової демократії та мережевих комунікацій у процесах публічного управління. Особлива увага приділяється дослідженню впливу цифрових медіа, соціальних мереж та онлайн-платформ на формування громадської думки, політичної довіри та суспільної підтримки державної влади.

Окремий напрям дослідження пов’язаний із виявленням основних ризиків, що виникають у цифровому інформаційному середовищі та можуть негативно впливати на легітимність політичних інститутів. Зокрема, проаналізовано проблеми поширення дезінформації, інформаційних маніпуляцій, інформаційно-психологічних операцій та інших форм інформаційного впливу, які здатні підривати довіру громадян до державної влади та дестабілізувати політичну систему. У статті підкреслюється, що в умовах інформаційної війни інформаційний простір перетворюється на важливе поле політичного протистояння, а ефективність державної інформаційної політики стає одним із ключових чинників підтримання політичної стабільності та суспільної довіри.

У роботі також розглядається вплив новітніх технологій, зокрема систем штучного інтелекту та алгоритмічного аналізу даних, на трансформацію сучасних форм управління та легітимації влади. Зазначається, що використання таких технологій створює нові можливості для підвищення ефективності державного управління, однак водночас породжує складні етичні та правові проблеми, пов’язані з прозорістю алгоритмічних рішень, відповідальністю за результати їх застосування та забезпеченням захисту прав людини.

Посилання

Брижко В.М., Дзьобань О.П. Дезінформація як фактор маніпулювання свідомістю. Інформація і право. № 2(45) (2023). DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2023.2(45).282318.

Данильян О., Дзьобань О. Інформаційна безпека у мережевому вимірі війни. Ретроспектива військової агресії рф в Україні. Ретроспектива військової агресії рф в Україні: злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в сучасному вимірі: матеріали міжнародного науково-практичного круглого столу 22–23 червня 2023 року. Київ: Алерта, 2023. С. 192-199. URL: https://www.researchgate.net/profile/Anna-Politova-2/publication/371782664_GENDERNO_ZUMOVLENE_NASILSTVO_V_UMOVAH_ZBROJNOGO_KONFLIKTU_OKREMI_PITANNA_PROBLEMI/links/64948d688de7ed28ba4cb0c5/GENDERNO-ZUMOVLENE-NASILSTVO-V-UMOVAH-ZBROJNOGO-KONFLIKTU-OKREMI-PITANNA-PROBLEMI.pdf#page=193 (дата звернення: 14.03.2026).

Дзьобань О.П. Від Азімова до GPT: еволюція проблем безпеки та відповідальності в системах штучного інтелекту. Вісник гуманітарних наук. 2026. № 16. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.18849900.

Каращук А.М., Каращук М.М. Легітимність державної влади в сучасній Україні. Політологічний вісник. 2024. № 93. С. 124-137. DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.93.124-137.

Лазор О.Я., Юник І.Г., Чемерпільська А.М. Організаційно-правові засади забезпечення кібернетичної безпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури України: формування та розвиток. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2024. № 5. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2156.2024.5.3.

Маньгора В.В., Михальчук Ю.О. Використання цифрових технологій у праві: перспективи та виклики. Інформація і право. 2023. № 4(47). С. 147-158. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2023.4(47).291618.

Петров П. Глобальна цифровізація та криза міжнародного демократичного легітимізму. Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках. 2025. № 8(1). С. 254-262. DOI: https://doi.org/10.15421/342531.

Поліщук І. Легітимність публічної влади в Україні під час воєнного стану. Медіафорум : аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент. 2025. № 17. С. 89-99. DOI: https://doi.org/10.31861/mediaforum.2025.17.89-99.

Саприкін В. Оцифровування, цифровізація та цифрова трансформація публічного управління в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління. 2024. № 19(1). С. 116-121. DOI: https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/19-19/22.

Dowling M.-E. Cyber information operations: Cambridge Analytica’s challenge to democratic legitimacy. Journal of Cyber Policy. 2022. Vol. 7, № 2. P. 230-248. DOI: https://doi.org/10.1080/23738871.2022.2081089.

Schia N. N., Gjesvik L. Hacking democracy: managing influence campaigns and disinformation in the digital age. Journal of Cyber Policy. 2020. Vol. 5, № 3. P. 413-428. DOI: https://doi.org/10.1080/23738871.2020.1820060.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-28

Номер

Розділ

Розділ 12. Філософія права