Провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо порушення вимог карантину

Анотація

Говорячи про органи, які уповноважені притягувати до адміністративної відповідальності за порушення вимог карантину, необхідно звернути увагу на наступне: по-перше, система органів (посадових осіб), уповноважених притягувати до адміністративної відповідальності за порушення вимог карантину включає судові та друге позасудові (адміністративні) органи, перелік яких є досить обширним; по-друге, в аспекті притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог карантину необхідно розрізняти органи, які притягують до адміністративної відповідальності та ті які уповноважені складати протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності. Суд посідає особливе місце в системі органів, що розглядають питання притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог карантину. Така виняткова роль пояснюється тим, що: по-перше, порушення правил щодо карантину людей має підвищену суспільну шкідливість, що пов’язана з здоров’ям всього населення України та як наслідок може сприяти швидшому поширенню коронавірусної інфекції; по-друге, як нами уже було визначено в п. 1.3. кваліфікація цього діяння потребує знання великої кількості нормативно-правових актів у зв’язку з бланкетним характером диспозиції, а тому саме суд як компетентний орган має визначити наявність складу адміністративного правопорушення; по-третє, суми штрафів, передбачених санкцією ст. 44-3 КУпАП є суттєвими та можуть значною мірою обмежити права особи. Однак, визначаючи роль судів, у розгляді справ про адміністративні правопорушення щодо порушення вимог карантину зазначено, що необхідно виваженіше підійти до переліку діянь, які розглядають суди. На наше переконання, перебування у громадських місцях осіб без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи необхідно віднести до підвідомчості органів Національної поліції та перенести цей склад правопорушення до ч. 2 ст. 44-3 КУпАП. В свою чергу перенесення цього адміністративного проступку до ч. 2 ст. 44-3 КУпАП дозволить: по-перше, забезпечити економію процесуальних засобів; по-друге, оперативне реагування, по-третє, матиме попереджувальний вплив та сприятиме законослухняній поведінці. Нормативно-правове забезпечення адміністративно-юрисдикційної діяльності Національної поліції України щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог карантину потребує перегляду та удосконалення. Зокрема, на наш погляд, необхідно удосконалити норми Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, додавши до обов’язків, передбачених в ст. 23 пункт 24-1 «сприяє забезпеченню відповідно до закону заходів карантину». Це дозволить визначити компетенцію Національної поліції, адже в період карантину саме на поліцію був покладений обов’язок стежити за дотриманням відповідних заходів. Стосовно інших органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення відзначено наступне: 1) наголошено на недоцільності віднесення до суб’єктів, уповноважених розглядати питання про порушення вимог карантину – органи охорони здоров’я з огляду на відсутність у них відповідної компетенції; 2) відзначено необхідність внесення змін до КУпАП у зв’язку з ліквідацією державної санітарно-епідеміологічної служби; 3) підтверджено недоцільність віднесення до органів (посадових осіб), уповноважених розглядати питання порушення вимог карантину органи місцевого самоврядування. Адміністративний порядок провадження у справах про адміністративне правопорушення загалом відбувається за такими ж стадіями як і судовий розгляд, однак носить спрощений характер та розглядається на місці вчинення адміністративного правопорушення.