Зміст принципу недопустимості втручання у сімейне життя
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2021.01.8Ключові слова:
принцип, сімейне життя, закон, таємниця, ЄСПЛАнотація
У статті досліджено зміст та застосування принципу недопустимості втручання у сімейне життя. Встановлено, що принцип недопустимості втручання у сімейне життя є одним із ключових у сімейному праві та містить ознаки міжгалузевості. Належне гарантування недопущення втручання в сімейне життя є невід’ємною основою автономності особи та індикатором виконання державою обов’язку здійснювати регулювання сімейних відносин тільки в мінімально достатній мірі.
Досліджено положення міжнародних актів (Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та національного законодавства України. Виявлено, що у міжнародних та національних актах застосовано різну термінологію, але зафіксовані поняття є змістовним наповненням принципу недопустимості втручання у сімейне життя.
Здійснено аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо розуміння поняття «сімейне життя». Встановлено, що ЄСПЛ доволі широко тлумачить термін «сімейне життя» і воно не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати інші фактичні «сімейні зв’язки».
Звернено увагу на проблему збору приватної інформації про особу через мережу Інтернет. Аналіз активності людини у мережі Інтернет загалом, а також у соціальних мережах не повинен здійснюватися без її згоди. Саме тому запропоновано на рівні законодавства передбачити обов’язок як розробників комп’ютерних програм, які аналізують дії людини та збирають про неї інформацію, так і власників сайтів у мережі Інтернет при заходженні на них попереджати людину, що такі дії можуть бути простежені.
Проаналізовано позитивні обов’язки держави гарантувати повагу до сімейного життя, захист від інших осіб, а також встановлювали правову визначеність у сімейних відносинах та захищати таємницю сімейного життя.
Обґрунтовано, що принцип недопустимості втручання у сімейне життя – це зафіксований у писаному праві принцип, що передбачає повагу до сімейного життя, заборону будь-яких незаконних, свавільних втручань у сімейне життя, а також захист таємниці сімейного життя.
Посилання
Вишновецька С. В., Вишновецький В. М. Конституційне право на недопущення втручання в особисте і сімейне життя працівника. Юридичний вісник. 2018. № 3 (48). С. 109-116.
Басай О.В. Неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини як загальна засада цивільного законодавства України. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2013. № 2(8) С. 1-13.
Горобець Н.О. Особисте життя: таємниця чи повага? Юридичний науковий електронний журнал. 2016. № 3. С. 42-44.
Парасюк В.М. Особисте життя як об’єкт цивільно-правових відносин. Порівняльно-аналітичне право. 2018. № 6. С. 137-140.
Case of Kroon and others v. the Netherlands, 27 October 1994, application n. 18535/91. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng# {%22itemid%22:[%22001-57904%22]}
Case of Boughanemi v. France, 24 April 1996, application n. 22070/93. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-57991%22]}
Рішення ЄСПЛ у справі «Мікулич проти Хорватії» від 7 лютого 2002 року, № 53176/99. URL: http://eurocourt.in.ua/Article.asp?AIdx=472
Case of Odièvre v. France, 13 February 2003, application n. 42326/98. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-60935
Менджул М. В. Принципи сімейного права (сутність та проблеми застосування): монографія. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2019. 420 с.
Різак М.В. Практика Європейського суду з прав людини щодо гарантування недоторканості приватного життя під час обігу та обробки персональних даних. Науковий вісник публічного та приватного права. 2017. Випуск 2. С. 181- 187.
Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.2010 № 2297-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12#n5
Фулей Т.І. Застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні правосуддя: Науково-методичний посібник для суддів. 2-ге вид. випр., допов. Київ, 2015. 208 с.
Рішення у справі «Гарнага проти України», 16 травня 2013 року, заява № 20390/07. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_960
Case of Gnahoré v. France, application n. 40031/98, 19 September 2000 . URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58802
Case of Ignaccolo-Zenide v. Romania, 25 January 2000, аpplication no. 31679/96. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58448
Посібник за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод / переклад. О. Дроздова, О. Дроздової. 2018. 83 с.
Сase of Gözüm v. Turkey, 20.01.2015, application n. 4789/10. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-150800
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Аналітично-порівняльне правознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.