Соматичні (особистістні) права: понятійно-категоріальні засади

Анотація

В контексті тематики дослідження, автор зупинився на питанні понятійно-категоріального апарату. Зосереджено увагу на питанні категорій «соматичні» та «особистісні» в контексті прав людини. Встановлено, єдиної думки в питанні змісту і термінології таких прав немає. Причому термінологічний аспект бачиться нам не менш важливим, оскільки семантична однозначність в праві – це необхідність, яка дозволяє уникнути протиріч між визначенням терміну та його юридичної сутністю, труднощів при тлумаченні законів. Порушення вимоги однаковості в визначеннях веде до виникнення «термінологічної полісемії».

Зазначається, що незважаючи на ряд наукових підходів щодо проблеми існування особистісних прав, на різноманітність думок і кардинально різне розуміння цілей визнання даних прав з боку моралі, етики, релігії, політики, досліджувані в аспекті права і філософії, випливає висновок – ці права, що відрізняються тісним зв'язком з основними правами та фізіологічної сутністю людини, залежністю від прогресу в галузі біомедицини, є породженням сучасного розвитку суспільства, вимагають відповідного механізму юридичного забезпечення і, незаперечно, є великою групою прав людини. Особистісні (соматичні) права потребують визначення гідного місця в системі прав людини і системі вітчизняного і міжнародного права.

Автор, вважає за доцільне застосовувати саме термін «соматичні права», а не «особистісні», по-перше, через пояснення небезпеки можливого плюралізму в соціально-гуманітарному знанні й термінологічною схожістю визначення «особистісні» права з «особистими» правами людини та, по-друге, через те, що обґрунтовуючи правову науковість терміну «особистісні» права, основне смислове навантаження полягає саме в слові «особистість»; це права, які мають індивідуальний, «суто особистісний характер».