Правові форми реалізації місцевих ініціатив у сфері міжрегіонального і транскордонного співробітництва

Анотація

У статті розглянуто основні аспекти розвитку транскордонного співробітництва на локальному та регіональному рівні. Сформовано визначення інституційних форм, яких набуває міжрегіональна і транскордонна співпраця.

Розглянуто питання здійснення транскордонного співробітництва органами виконавчої влади та місцевого самоврядування шляхом укладення угод, реалізації спільних проєктів, їх ролі та участі у таких транскордонних консультативно-дорадчих органах як  міжурядові комісії та ради з Угорщиною, Республікою Польща, Словацькою Республікою та Румунією, визначено недоліки у цій сфері та запропоновано шляхи їх усунення.

Проаналізовано на досвіді Закарпатської області інтеграційні процеси та формування європейського об’єднання територіального співробітництва за  участі українських і угорських органів місцевого самоврядування.

Виявлено переваги та недоліки у діяльності такого інституту транскордонного співробітництва як Міжрегіональна асоціація «Карпатський єврорегіон», на основі аналізу отриманих здобутків і напрацювань країн – членів асоціації упродовж спільної 25-ти річної діяльності окреслено перспективні шляхи її трансформації та перетворення в успішну інституцію, здатну конкурувати з іншими інтеграційними об’єднаннями за участі держав – членів Європейського Союзу. Разом з тим виявлено невідповідність нормативно-правової бази у сфері транскордонного співробітництва міжнародному праву, у тому числі стосовно врегулювання питань утворення транскордонних об’єднань та викладено пропозиції щодо його вдосконалення.

Розкрито тему політики стратегічного планування розвитку країни, участі України у існуючих міжнародних стратегіях та програмах, а також формування нових концепцій макрорегіонального розвитку транскордонних територій. Зокрема, відкриття нових можливостей для України завдяки головуванню у Стратегії ЄС для Дунайського регіону у 2022 році, поглиблення добросусідських відносин з країнами – членами ЄС, доповнення інших ініціатив, таких як Карпатська конвенція, міжсекторальну інтеграцію та широку участь зацікавлених сторін різних рівнів (національного, регіонального, державного та недержавного) через залучення у процес створення нової Макрорегіональної Стратегії ЄС для Карпатського регіону тощо.