Європейські правила відповідальності за спадковими боргами досвід для України

Анотація

У даному науковому дослідженні вивчається порядок встановлення відповідальності за спадковими боргами спадкодавця. Зазначено, що спадкове право деяких європейських країн зазнає трансформації. Обговорення майбутнього спадкового права в Європі не було ще завершено, і можна cперечатися, чи воно взагалі починалося. Одним із ключових питаннь є сфера відповідальності за спадковими боргами, які є в будь-якій системі спадкового права та посідають важливе місце.

У статті висвітлюються основні проблеми вітчизняної та європейської практики та дається припущення, що це може стати відправною точкою для врегулювання даної проблематики в більш широкому європейському масштабі. Сучасні проблеми викликані тим, що більшість принципів врегулювання проблем спадкового права були запозичені з римського приватного права. Щоденна практика показує, що розроблені законодавцем рішення не завжди здатні задовольнити сучасні реалії. Суперечки у врегулюванні спадкових відносин особливо помітні в країнах, які історично входять до так званого східного блоку. У світлі постійно зростаючого попиту на уніфікацію матеріального права, спадкування в Європейському Союзі, а також набуття чинності Регламенту (ЄС) № 650/2012 Європейського Союзу, а також створення Європейського спадкового сертифікату, представляє інтерес для дослідження. Досліджень щодо спадкування боргів на даний момент в дослідженні науковців замало.

 Констатуємо той факт, що спадкове право є галуззю цивільного права. В окремих країнах існує принцип, згідно з яким ніхто не повинен підтримувати спадщину проти своїх. Законодавці по-різному створюють можливості для потенційних спадкоємців. Тому, пропонуємо для дослідження правові системи, що відстоюють принцип універсального правонаступництва створення механізму, згідно з яким, пасивне ставлення до спадщини будь-яких спадкоємців прирівнюється до подання заяви про прийняття спадщини. Насправді, це природно, так як відмова від спадщини трапляється на практиці рідше, ніж прийняття.