Правовий статус фотографічного твору: аспекти українського та міжнародного законодавства

Анотація

Важко уявити сучасний інформаційний простір у форматі минулих століть: невеликі текстові повідомлення про новини та події і майже відсутність візуальної складової, котра ілюструє текст. Ми живемо в епоху інформаційного суспільства, що невпинно розвивається. Кількість інформації, котру ми отримуємо, збільшується в геометричній прогресії. Нинішній масив інформації сягає гігантських масштабів. Сучасний користувач вже звик до візуального сприйняття будь-якої інформації, що являє собою ілюстрації чи фото підтвердження текстової частини. Саме тому, фотографічний твір став одним з центральних елементів інформаційного світу. З появою камери на мобільному телефоні можливість робити фото з’явилась у кожного власника гаджету. Модернізація мобільних пристроїв здебільшого пов’язана саме з покращенням технічних характеристик камери. Проте, чи кожне фото, зроблене на телефон є об’єктом авторського права й має такий же правовий статус, як і фото, виконане на фотографічний пристрій? Розвиток мистецтва фотографування набагато випереджає розвиток українського законодавства. Це призводить до проблем у визначенні фотографічного твору як об’єкта авторського права та його охорони. У єдиному галузевому Законі не наводиться ані визначення понять, ані класифікація та ознаки, котрим повинен відповідати фотографічний твір, щоб підпадати під його охорону. Прогалини у законодавстві породжують зростання кількості правопорушень у сфері авторського права. Автори в свою чергу, не знаючи, як захистити свій твір, зазнають збитків. Для відновлення порушених прав, зазвичай, звертаються до суду, що перевантажує роботу судової системи України. Тож, актуальність дослідження правового регулювання охорони фотографічних творів полягає у необхідності визначення прогалин у законодавстві та з’ясуванні шляхів їх вирішення.