Підстави криміналізації публічної наруги над українською мовою

Анотація

У статті досліджено питання перспективного реформування кримінального законодавства щодо криміналізації публічної наруги над українською мовою. Встановлено, що в теорії кримінального права ця тематика не досліджена та потребує самостійного вивчення. Актуалізація цього питання пов’язане з підготовленими народними депутатами України законопроєктами: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо запровадження кримінальної відповідальності за наругу над державною мовою та мовами національних меншин України) (№ 8031 від 28.01.2011), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо запровадження кримінальної відповідальності за наругу над державною мовою та мовами національних меншин України) (№ 8092 від 09.02.2011), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д від 09.06.2017), «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту української мови як державної» (№ 5670 від 17.06.2021). Автори законопроєктів визначили підставами криміналізації такого діяння суспільно-політичну ситуацію в Україні та необхідність кримінально-правового захисту української мови як державної. Використання компаративного та історико-правового методів дослідження дозволило зробити висновок про унікальність національного підходу криміналізації такий дій.

У статті проаналізовано відповідні законопроекти та пояснювальні записки до них, вивчено висновки експертів та зроблені авторські висновки щодо перспектив криміналізації таких дій. Констатовано, що конструкція модельного складу кримінального правопорушення не відповідає принципу «юридичної визначеності» та потребує суттєвого доопрацювання після проведення кримінологічного дослідження та визначення об’єктивних підстав криміналізації таких дій. Запропоновано при криміналізації подібних дій враховувати регуляторне законодавство (відповідальність повинна стосуватися лише суб’єктів, які мають встановлені законом обов’язки; сфера поширення певних заборон обумовлена обов’язками таких суб’єктів) та положення кримінально-правової доктрини (місце складу кримінального правопорушення в системі Особливої частини КК залежить від об’єкта посягання; криміналізація діяння не повинна створювати привілеї для кримінально-правового охорони однієї з мов; криміналізація діяння повинна відповідати принципам дії закону про кримінальну відповідальність у просторі).