Особливості застосування примусу під час кримінального процесуального затримання

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей застосування примусу під час здійснення кримінального процесуального затримання. У статті проаналізовані рішення Європейського суду з прав людини на предмет застосування примусу та його правомірних меж. У ході викладу основного матеріалу наголошується, що фактично після моменту затримання, тягар доказування щодо належного забезпечення прав і свобод затриманої особи лежить на державі. Саме з цього моменту затримана особа потрапляє у вразливе становище та знаходиться під контролем держави. Акцентовано, що особливістю затримання особи як заходу примусу є те, що при необхідності затриманій особі можуть бути законно завдані тілесні ушкодження, а в умовах абсолютної необхідності, особу може бути законно позбавлено життя. Підкреслено, що залучення медичного працівника правоохоронними органами відразу після затримання у випадку наявності у затримуваної особи видимих тілесних ушкоджень має бути обов’язком. При цьому не має значення, коли тілесні ушкодження були отримані (до моменту затримання чи під час затримання). Вказано, що при застосуванні сили під час затримання, залучення медичного працівника повинно відбутись у найкоротший термін. Заподіяння смерті особи під час затримання є крайньою мірою та має бути абсолютно необхідною у відповідній обстановці. Уповноважена службова особа має добросовісно усвідомлювати такий рівень небезпеки для себе та оточуючих, який виправдовує цей примус. Визначено, що смерть затримуваної особи варто розцінювати як небажаний наслідок законних дій. Цінною та перспективною виглядає пропозиція щодо запровадження уніфікованої (єдиної) процедури при короткочасному затриманні за підозрою у вчиненні кримінальних проступків, злочинів та адміністративних правопорушень. В таких видах затримань, ступінь обмеження права на свободу є рівною як і необхідність залучення медичних працівників в окремих випадках. Протягом перших трьох годин затримання, процедура має бути однаковою в незалежності від підозри, однак, з тенденцією до ускладнення щодо затримань за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень.