Окремі правові аспекти ідентифікації невпізнаних трупів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2021.03.38Ключові слова:
Криміналістична ідентифікація, дактилоскопіювання трупів, встановлення особи невпізнаного трупа, комплексне експертне дослідження, правова регламентаціяАнотація
Висвітлено окремі проблемні аспекти дактилоскопіювання невпізнаних трупів. Наголошується, що у практичній діяльності правоохоронних органів часто виникають ситуації, пов’язані з виявленням трупів, а тому виникає питання щодо встановлення особи померлого та пошуку його родичів, оскільки нерідко при померлому відсутні будь-які документи, що засвідчують його особу. За таких умов виникає потреба дактилоскопіювання з метою встановлення особи, з’ясування причин та обставин смерті, розкриття злочину тощо.
За загальними правилами, дактилоскопіювання невпізнаних трупів здійснюється працівниками оперативних підрозділів, нерідко із залученням інспекторів-криміналістів, в приміщенні моргу. На сьогодні в країні в цілому існує проблема незадовільного нормативного визначення питань дактилоскопіювання трупів, в тому числі із значними посмертними змінами, а саме відсутній порядок дій на рівні алгоритму, який би забезпечив обов’язковість і чітку послідовність проведення такої процедури.
Кожного разу, коли виникає необхідність встановлення особи невпізнаного трупа, що зазнав значних посмертних змін, і якого неможливо дактилоскопіювати за звичною методикою, оперативні працівники та фахівці у сфері дактилоскопічних досліджень стикаються із проблемою законодавчого неврегулювання процесуальної процедури дактилоскопіювання.
Зокрема, не визначено які процесуальні документи скеровує слідчий оперативним працівникам, фахівцям Експертної служби МВС та бюро судово-медичної експертизи. Гостро відчувається відсутність як відомчих, так і міжвідомчих нормативних актів (в тому числі з підрозділами судово-медичної експертизи), які б функціонально закріплювали проведення відповідного дослідження. Наявні в літературі рекомендації, з одного боку, методично недосконалі, а з іншого боку, не є обов'язковими ні для працівників судової медицини, ні для співробітників органів внутрішніх справ.
Проблему можна вирішити шляхом призначення комплексного експертного дослідження із залученням фахівців обох галузей, на базі бюро судово-медичної експертизи. Однак, насамперед, слід здійснити детальну правову регламентацію такого виду дослідження відомчими нормативно-правовими актами та необхідно розробити чіткий покроковий алгоритм такого комплексного дослідження.
Посилання
Дмитриева Т. Ф., Алхимина И.А. Тактика и методика расследования насильственных преступлений : учеб. пособие; М-во образования Республики Беларусь, Учреждение образования "Витебский государственный университет имени П. М. Машерова". Витебск : ВГУ имени П. М. Машерова, 2016. 380 с.
Кожакарь І. Ю. Історіографія проблеми дактилоскопіювання невпізнаного трупа. Криміналістичний вісник. 2017. № 2 (28). С. 78-84.
Про затвердження Інструкції про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України : Наказ МВС України від 11.09.2001 №785, в редакції від 26.08.2011. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1066-01 (дата звернення: 15.11.2021).
Романюк Б. В. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві : монографія. Київ: НАВС, 2002. 196 с.
Заикин О. В. Особенности дактилоскопирования трупов с признаками гнилостных изменений. Криміналістичний вісник. 2014. № 1. С. 212-221.
Толоконников Н. В. Медико-криминалистические методы восстановления папилярных узоров пальцев рук. Вестник Самарской гуманитарной академии. Серия «Право». 2015. №1-2 (17). С. 116-121.
Лалетина, М. С. Отдельные вопросы дактилоскопирования трупов. Молодой ученый. 2018. № 47 (233). С. 87-90.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Analytical and Comparative Jurisprudence
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.