Поняття та принципи екстрадиції у кримінально процесуальному праві

Автор(и)

  • О.В. Ільченко кандидат юридичних наук, доцент доцент кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства Сумського державного університету, Україна https://orcid.org/0000-0001-8453-8606
  • С.М. Сенченко студент ІІІ курсу Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2021.03.43

Ключові слова:

видача особи, Європейська конвенція про видачу правопорушників, кримінальна відповідальність, галузі права, правове регулювання, держава, Типовий договір, справа пивного магната Хайнекена, колізії

Анотація

В статті досліджено поняття та фундаментальні принципи екстрадиції у кримінально процесуальному праві розкрита їх сутність та проблематика. Екстрадицією є  видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Але в Європейській конвенції про видачу правопорушників  поняття «екстрадиції» відсутнє натомість використовується термін  «видача особи», що деякі науковці вбачають синонімічним, а інші вбачають в терміні «екстрадиція» ширший зміст. Взагалі слід згадати про принципи екстрадиції яких у статті налічується сім, що є повним переліком і їх зміст повністю розкритий.

Також у статті було проаналізовано суперечності між підходами науковців до визначення сутності поняття екстрадиції, але всі вони мають спільні риси. У науковій літературі екстрадицію можуть розглядати у широкому і вузькому розумінні. Взагалі визначення екстрадиції науковцями несе більш змістовний характер, аніж визначення яке застосовується у нормативно-правових актах нашої держави.

Слід зазначити, що відкритим та суперечливим питанням залишається процесуальний статус особи, що підлягає екстрадиції на рівні національного законодавства він досконало не визначений та несе у собі наявність колізії та суперечностей у правових актах. Екстрадиційні відносини регулюються різними галузями права. що детально описано в статті. Також слід додати, що національне законодавство, що регулює екстрадиційні відносини  потребує доповнень та усунення наявних суперечностей для як найкращої реалізації екстрадиційного процесу та якісного міжнародного співробітництва бо це є невід’ємною частиною інституту екстрадиції.

Зазначено, що екстрадиція є важливим елементом боротьби з транснаціональною злочинністю та несе у собі мету зменшення її рівня та і взагалі сприяє покращенню міжнародних відносин та якісного співробітництва держав-підписантів Європейської конвенції про видачу правопорушників. Екстрадиційні відносини постійно розвиваються  та вдосконалюються, що найкращим чином впливає на якість цього процесу та усуває негативні явища при його здійсненні.

Посилання

Кримінальний процесуальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88. Кодекс України; Закон, Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI

Європейська конвенція про видачу правопорушників. Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 13.12.1957. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_033#Text (дата звернення: 13.12.2021)

Конвенція про передачу засуджених осіб. Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 21.03.1983. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_025#Text (дата звернення: 13.12.2021)

Резолюція 45/116 Генеральної Асамблеї ООН «Типовий договір про видачу». ООН; Резолюція, Договір, Міжнародний документ від 14.12.1990. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_687#Text (дата звернення: 14.12.2021)

Маланчук П. М., Молчанова А. П. Видача особи (екстрадиція) у кримінальному провадженні щодо злочинів міжнародного характеру. Правові горизонти. 2017. № 3. С. 86–91

Нестеренко С. С. Міжнародно-правовий захист прав людини при здійсненні екстрадиції.: монографія. Одеса: Фенікс, 2011. 192 с.

Правознавство: словник термінів / під ред. В. Г. Гончаренка. К.: Юрисконсульт, КНТ, 2007. 636 с.

Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. К.: «Укр. енцикл.», 1998. Т.1: А Г. 1998. 672 с.

Максимів Л. В. Деякі аспекти видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиції) за кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року. Науково-інформаційний вісник. 2013. № 7. С. 272-277.

Хабло О. Конюшенко Я. Чурікова І. Кримінальний процес. Мультимедійний навчальний посібник. URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/public_html/info/autors.html (дата звернення: 15.12.2021)

Порядок направлення запитів з надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні: метод. рекомендації / Кол. авт. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2017. 44 с.

Виноградова О. І. Принципи міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю. Право України. 1999. № 4. С. 90–93.

Минкова Ю. В. Принципы института выдачи (экстрадиции) в международном праве. М., 2002.

Зелинская Н. А. Международные преступления и международная преступность: Монография. Одесса: Юридическая литература, 2006.

Сафаров H. А. Экстрадиция в международном уголовном праве: проблемы теории и практики. Extradition in International Criminal Law: Problems of Theory and Practice M.: Волтерс Клувер, 2005.

Нестеренко С. С. Принцип подвійної кримінальності як інструмент захисту прав людини в інституті екстрадиції. Актуальні проблеми політики : зб. наук. пр. / редкол.: С. В. Ківалов (керівник авт. кол.), Л. І. Кормич (ред.), М. А. Польовий (відп. секр.) [та ін.] ; ОНЮА, Південноукр. центр гендер. проблем. Одеса. 2009. Вип. 36. С. 204-209.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-20

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність