Судовий захист прав громадян у контексті процедури прийняття рішення європейським судом з прав людини

Анотація

У статті проведено аналіз процедури розгляду звернень та прийняття рішень за участі Європейського суду з прав людини. Встановлено, що стан вивчення проблеми інформування українського суспільства щодо ролі Європейського суду з прав людини потребує доопрацювання, головним чином через незнання процесуальних аспектів прийняття рішень у міжнародному судовому органі та недостатню кількість наукових напрацювань з даної тематики. Відтак доведено, що актуальність цієї проблеми підтверджується такою думкою: можливість захистити себе із залученням судових інстанцій, у тому числі наднаціонального суду, та вміти цю можливість втілити – це діаметрально протилежні категорії.

Встановлено, що високий авторитет Європейського суду з прав людини був здобутий завдяки забезпеченню однакового та стабільного тлумачення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Провідною правовою основою функціонування Європейського суду з прав людини є принцип «верховенства права» у всіх його юридичних проявах.

З огляду на специфіку досліджуваної проблеми, ми детально охарактеризували механізм функціонування усіх структурних елементів Європейського суду з прав людини, а саме повноваження та компетенцію одноособового судді, комітетів, палат та Великої Палати. Встановлено, що одноособовий суддя вирішує долю справи лише у контексті її прийнятності, у всіх інших випадках справа передається до комітетів Суду. Перевагою є те, що комітети мають компетенцію розглядати справи, якщо на таку категорію скарг існує традиційна та добре вживана судова практика. Такий підхід до прийняття рішень підтверджується детально розглянутими справами «Явороненко та інші проти України» і «Бренько та інші проти України». Наступним щаблем у Європейському суді з прав людини визнано палати, де відбувається основний масив розгляду справ по суті. На відмінну від комітетів, палати розглядають скарги з більш важкими обставинами справи, проте, все ж, не такими серйозними, щоб їх розглядала Велика Палата. Такий погляд обґрунтований на основі розгляду справ «Берлізев проти України» та «Горяйнова проти України». Велика Палата – третій рівень, на якому здійснюється робота Суду. Сучасні тенденції підтверджують той факт, що до Великої Палати направляються особливо складні справи, які однозначно мають суперечливий та різнобічний характер. Доведено, що така проблематика залишається особливо актуальною для України, передусім через військовий конфлікт з Російською Федерацією. Щоб оголосити світовій спільноті свою правову позицію, Україна змушена регулярно виступати заявницею у Європейському суді з прав людини.