Антикорупційна правова політика: природа і зміст
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2021.04.5Ключові слова:
антикорупційна правова політика, корупція, протидія корупції, запобігання корупціїАнотація
Стаття присвячена дослідженню природи і змісту антикорупційної політики, напрямів удосконалення її формування й реалізації. Обґрунтовано, що на сучасному етапі суспільного розвитку корупція залишається однією з найбільш загрозливих проблем економічного, політичного, правового, соціального розвитку держав. В умовах глобалізації поширення корупції прискорюється, оскільки економічні кризові явища виходять далеко за межі національних держав та набувають міжнародного значення, що сприяє утвердженню погляду на корупцію як транснаціональну проблему.
На основі аналізу сучасних наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених доведено, що в теорії існує декілька підходів до визначення поняття «корупція» та наголошено на двосторонньому характері корупції: корупційне діяння виступає в якості своєрідної «угоди», взаємовигідної для посадовця і іншої особи, яка вступає в з ним у відповідні відносини. Доведено, що дискусійним в теорії питанням залишається сутність антикорупційної політики. Антикорупційна політика держави розглядається як комплекс різнонаправлених заходів, як напрям дій, як вектор розбудови системи державного управління. Обгрунтовано, що антикорупційну політику слід розглядати в якості комплексної діяльності, яка охоплює різноманітні за змістом заходи, спрямовані на різні суспільні відносини. Такий підхід до визначення сутності антикорупційної політики дає змогу умовно структурувати її зміст на три блоки заходів: заходи запобігання корупції, заходи протидії і заходи боротьби з корупцією. Діяльність із запобігання корупції спрямована на недопущення виникнення корупційних відносин у суспільстві і включає в себе загальні і спеціальні превентивні заходи. Розмежовано засоби загальної превенції та засоби спеціальної превенції корупції. Обґрунтовано, що протидія корупції включає в себе розробку і імплементацію ефективного антикорупційного законодавства, розбудову інституційної системи антикорупційної політики, забезпечення належної взаємодії між її елементами. Боротьба із корупцією спрямована на виявлення, припинення, розслідування і розкриття корупційних правопорушень, відновлення порушених прав і законних інтересів громадян, а також притягнення до відповідальності винних осіб. Здійснення такої діяльності забезпечується шляхом криміналізації корупційних проявів і схем, впровадження і використання процесуальних процедур і дій, які дозволяють ефективно виявляти і розкривати дані злочини.
Посилання
Новак А.М. Формування та реалізація національної антикорупційної політики в умовах глобалізації: сучасні виклики. Державне управління та місцеве самоврядування. 2018. № 2. С.35-41.
ИВК за 2020 год: глобальные выводы. URL: https://www.transparency.org/ru/news/cpi-2020-global-highlights (дата обращения: 06.02.2021).
Шардіна Г.О. Особливості, проблеми і перспективи здійснення антикорупційної політики в Україні на сучасному етапі. Наукові праці. Державне управління. 2016. № 255.С. 164-173.
Долгова А.И. Криминология: учебник для вузов. М.: Норма, 2005. 912 с.
Гурковський В.І., Климкова І.І. Шляхи реалізації антикорупційної політики України.
Валюшко І.В. Антикорупційна політика: концептуальні підходи. Стратегічні пріоритети. 2013. № 4. С. 101-105.
Господаренко В.М. Антикорупційна політика США: кримінально-правові засади. Вісник Запорізького національного університету. 2016. № 4. С. 101-110.
Парубчак І.О. Теоретико-методологічні підходи до формування державної антикорупційної політики в контексті національної безпеки України. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2017. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2017_2_5 (дата звернення: 20.03.2021).
Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією: Конвенція Ради Європи № ETS 173 від 27.01.1999. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_101#Text (дата звернення: 17.03.2021).
Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією: Конвенція Ради Європи № від 04.11.1999. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_102#Text (дата звернення: 17.03.2021).
Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (дата звернення: 19.03.2021).
Новак А.М. Національна антикорупційна політика: особливості та основні чинники розвитку в умовах сучасного державотворення. Державне управління та місцеве самоврядування. 2017. № 3.
Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 рр.: Закон України від 14.10.2014 р. № 1699-VII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1699-18#Text (дата звернення: 19.03.2021).
Кравченко С.О. Підходи до розуміння антикорупційної політики в публічному управлінні. Вчені записки ТНУ ім. В.І. Вернадського. 2018. № 2. С. 28-33.
Дем’янчук В.А. Сучасні методологічні підходи до визначення поняття та юридичного змісту антикорупційної політики. Прикарпатський юридичний вісник. 2016. № 6. С. 88-91.
Конвенція ООН проти корупції: Конвенція Організації Об’єднаних Націй № 995_с16 від 31.10.2003 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text (дата звернення: 20.03.2021).
Конвенция ООН против транснациональной организованной преступности: Конвенция Организации Объединенных Наций от 15.11.2000 г. URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/orgcrime.shtml (дата обращения: 20.03.2021).
Веклич В.О. Іноземний і міжнародний досвід антикорупційної діяльності в контексті публічної політики щодо боротьби з корупцією й запобігання їй в Україні. Альманах міжнародного права. 2017. № 17. С. 3-10.
Практики антикоррупционного образования в Европе. URL: https://transparency.org.ru/projects/antikorruptsionnoe-prosveshchenie/praktiki-antikorruptsionnogo-obrazovaniya-v-evrope.html (дата обращения: 24.03.2021).
Курмаєв П.Ю. Теоретичні аспекти формування антикорупційної політики. Вісник Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки. 2014. Вип. 9. С. 53-57. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkpnuen_2014_9_15
Соловйов В. Теорія «раціонального злочину» як підґрунтя для антикорупційної політики. Вісник Національної академії державного управління. 2011. № 4. С. 39-48.
Підбережник Н. Антикорупційна політика в країнах Західної Європи: досвід для України. Збірник наукових праць «Ефективність державного управління». 2013. № 37. С.123-132.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Analytical and Comparative Jurisprudence
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.