Перспективи впровадження смарт-договору найму (оренди) транспортного засобу

Автор(и)

  • Е.А. Писарєва кандидат юридичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри цивільного права і процесу Донецького національного університету імені Василя Стуса, Україна https://orcid.org/0000-0001-9706-1739
  • Д.Л. Драч здобувачка СО «Бакалавр» юридичного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса , Україна https://orcid.org/0000-0002-9111-2694

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2021.04.12

Ключові слова:

договір найму (оренди) транспортного засобу, транспортний засіб, наймодавець, наймач, смарт-договір, інноваційні технології

Анотація

Стаття присвячена дослідженню перспектив впровадження смарт-договору найму (оренди) транспортного засобу. На основі чинного цивільного законодавства договір найму (оренди) транспортного засобу визначено як договір, за яким наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві повітряне, морське, річкове судно, наземний самохідний транспортний засіб тощо у користування за плату на певний строк. За загальною юридичною характеристикою цей договір визначається як реальний або консенсуальний, оплатний, строковий та двосторонній. Розкрито перелік ознак предмета досліджуваного договору, який включає невичерпність видів транспортних засобів, його технічні ознаки, наявність ознак джерела підвищеної небезпеки, наявність спеціального законодавства, яке регламентує його використання, та доповнено їх врахуванням об’єму та видом двигуна. Розглянуто вимоги до форми договору найму (оренди) транспортного засобу, яка загалом є письмовою, а якщо однією зі сторін є фізична особа, то підлягає нотаріальному посвідченню, та проаналізовано можливість його укладення й подальшого виконання як смарт-договору.

Досліджено позиції науковців щодо сутності та основних рис смарт-договору, які полягають в його специфіці щодо форми укладення та способу виконання, що обумовлено автоматизованістю. Прослідковано характерні ознаки та проблеми виконання договору найму (оренди) транспортного засобу, пов’язані із діяльністю наймача транспортного засобу, несенням витрат, страхуванням та заподіянням шкоди предмету договору та іншій особі у зв’язку з використанням транспортного засобу. Зазначено особливості найму транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує.

На основі проведеного дослідження сформульовано перспективи впровадження смарт-договору найму транспортного засобу, які вбачаються у підвищенні рівня законності укладеного договору, отриманні доступу до всіх необхідних сторонам відомостей та електронних документів, автоматичній і своєчасній сплаті орендних платежів, своєчасному забезпеченні виконання зобов’язання та поліпшенні можливостей  контролю за предметом найму.

Посилання

Цивільний кодекс України: Кодекс України від 16 січня 2003 року, № 435-IV. Голос України. 2003. № 45.

Тарасенко Л. Договір найму (оренди) транспортного засобу. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2015. Вип. 61. С. 324–329.

Варавка В. Проблеми правового регулювання смарт-контрактів. Актуальні проблеми правознавства. 2020. № 1 (21). С. 143–151.

Верес І. Правова природа смарт-договору. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 9. С. 15–18.

Зубкова Л., Клімовський С. Щодо поняття та юридичної природи «розумних договорів» (з англ. smart contract). Підприємництво, господарство і право. 2021. № 1. С. 22–27.

Риз Ю. Смарт-контракты и платформы для их реализации. URL: https://decenter.org/ru/smart-kontrakty-i-platformy-dlya-ikh-realizatsii.

Баранов О.А. Інтернет речей (ІоТ): правові проблеми застосування розумних контрактів. Інформація і право. 2017. № 4 (23). С. 26–40.

Вакулович Е.В. Договір оренди транспортних засобів: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Харків, 2002. 20 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-28

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право