Справа Новака Джоковича: аналіз деяких принципів адміністративної процедури
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2021.04.22Ключові слова:
адміністративна процедура, захист довіри (законного інтересу) особи до збереження чинності адміністративного акта, відкликання адміністративного акта, дискреційне повноваження, публічний інтересАнотація
У статті зроблено аналіз змісту деяких принципів адміністративної процедури на прикладі доволі відомої справи щодо відкликання Міністром міграції, громадянства, мігрантських служб та мультикультурних справ Австралії візи, виданої сербському тенісисту Новаку Джоковичу. Акцентовано увагу на принципі захисту довіри (законного інтересу) особи до збереження чинності адміністративного акту, відповідно до якого особа може розраховувати на те, що дія прийнятого по відношенню до неї сприяючого адміністративного акту не буде свавільно припинена, а тому закон має чітко окреслити умови, за яких адміністративний орган може відкликати адміністративний акт. Визначено, що повноваження щодо відкликання адміністративного акта носить дискреційний характер, в законі закріплюється через юридичну конструкцію «може», а отже, його застосування має відбуватися згідно принципу законності із дотриманням таких вимог: передбачення законом; здійснення у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; спрямовано на досягнення мети, з якою надано дискреційне повноваження; неможливість відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків. Досліджено зміст публічного інтересу як однієї з підстав для відкликання адміністративного акту, наведено тлумачення публічного інтересу в українській правовій доктрині. Окреслено важливість обґрунтування адміністративного акту як гарантії належного застосування дискреційних повноважень при відкликанні адміністративного акту з підстав захисту публічного інтересу, що дасть змогу особі ознайомитися з мотивами, якими керувався адміністративний орган при прийнятті негативного для особи адміністративного акта, і може слугувати запобіжником проти подальшого конфлікту і оскарження особою такого рішення.
Посилання
Мандюк О. О. Поняття та підстави припинення дії індивідуальних адміністративних актів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2016. Вип. 3, Том 1. С. 158–161.
Тимощук В.П. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії: Монографія. Київ: «Конус-Ю», 2010. 296 с.
Тимощук В. Теоретичні та практичні виклики становлення загальної адміністративної процедури в Україні. Право України. 2021. №10. С. 28-43.
Школик А. М. Адміністративно-процедурне право: ідея та реалізація. Lex Portus. 2017. № 5. C. 30-40.
Школик А. Скасування та відкликання індивідуальних адміністративних актів. Вісник Львівського університету. Сер. : Юридична. 2013. Вип. 58. С. 176-181.
Рішення КС України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітн. 2009 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-09#Text
Проєкт Закону України «Про адміністративну процедуру». URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68834
Хартія основних прав Європейського Союзу від 7 груд. 2000 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_524#Text
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Analytical and Comparative Jurisprudence
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.