Методологічні засади дослідження інформаційної безпеки у науці права національної безпеки та військового права

Анотація

Мета написання статі – визначення сутності методологічних засад дослідження інформаційної безпеки у науці права національної безпеки та військового права.

З’ясовано, що методологія як сукупність концепцій і парадигм, які обумовлюють розвиток науки права національної безпеки і військового права, а також комплекс відповідних методів та способів отримання, перевірки, узагальнення та викладення наукових знань, відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні досліджуваної науки. Визначено, що якогось єдиного джерела методології не існує – вона постійно створюється, накопичується, видозмінюється у роботах різних науковців. Встановлено, що на рівні загальновизнаних правил і критеріїв, за допомогою яких оцінюється актуальність, новизна та якість нового наукового знання, методологія існує у кожному галузево-предметному науковому середовищі.

У статті обґрунтовано, що міждисциплінарність інституту інформаційної безпеки породжує багатоманітність методів, які можуть бути застосовані для її вивчення у різних галузях наукових знань. Виокремлено низку критеріїв, наявність яких обумовлює вивчення певних аспектів інформаційної безпеки саме у межах науки права національної безпеки та військового права: а) особливий суб’єкт забезпечення інформаційної безпеки, правовий статус якого базується переважно на спеціальних правових актах, і який не належить до органів публічної влади, підприємств, установ, організацій (військове формування); б) особливі правові режими, у межах яких має забезпечуватися інформаційна безпека, зокрема, режим воєнного часу та надзвичайного стану; в) наявність особливого правового зв’язку з зарубіжними військовими формуваннями та міждержавними військовими блоками (союзами), який обумовлює об’єднання зусиль та координацію у питаннях забезпечення інформаційної безпеки як складової сумісності.

Зроблено висновок, що методологічні засади дослідження інформаційної безпеки у науці права національної безпеки та військового права базуються перш за все на міждисциплінарному характері цієї категорії. Використання для вивчення інформаційної безпеки приватно-правових і публічно-правових методів дозволяє досягти комплексності і системності нового наукового знання.