Щодо шляхів підвищення ефективності електронних реєстрів та баз даних (на прикладі житлової, земельної сфер, сфери фінансових послуг, правосуддя та виконання судових актів)

Анотація

Стаття присвячена реалізації концепції електронного врядування, яка безпосередньо залежить від постійного моніторингу ефективності впровадження окремих складових електронного врядування, а також постійного підлагодження модулів до потреб користувачів і синхронізації таких модулів між собою. Метою даної статті є дослідження проблем створення та функціонування електронних реєстрів та баз даних на прикладі житлової, земельної сфер, сфери фінансових послуг, правосуддя та виконання судових актів і вироблення шляхів підвищення ефективності таких електронних реєстрів та баз даних. Виявлено, що розвиток цифрових технологій та пандемія COVID-19 сприяють підвищенню рівня знань пересічних користувачів та значно прискорюють процес впровадження електронного врядування, сприяючи можливості якнайбільшої кількості громадян отримати довідки, записатися на прийом, замовити товари та послуги, брати участь у заходах, не виходячи з дому. Обґрунтовано, що на даному етапі реалізація концепції електронного врядування стикнулася з певними проблемами, які яскраво виявляються при дослідженні таких сфер регулювання, як житлова, земельна сфери, сфера фінансових послуг, правосуддя та виконання судових актів, за якими на даний час сформована розвинута система електронних реєстрів та баз даних.

За аналізом вказаних сфер запропоновано виділяти 4 напрями підвищення ефективності електронних реєстрів та баз даних:

1) визначення сфер, які потребують диджиталізації, та ефективних шляхів такої диджиталізації. Виявлено, що деякі сфери ще потребують формування таких реєстрів (баз даних) та їх наповнення, що є нагальною потребою часу;

2) синхронізація електронних реєстрів, баз даних та інших модулів для систематизації, спрощення та оперативності отримання інформації щодо певного об’єкта або суб’єкта правовідносин, перевірка даних тощо. Запропоновано при створенні реєстру (бази даних) одразу планувати, що цей реєстр або база зможуть бути синхронізовані зі всіма або максимальною кількістю реєстрів, що вже сформовані;

3) оперативна обробка та сканування великого обсягу інформації. Запропоновано застосовувати системний підхід до визначення характеристик програм та технічного забезпечення, які б спростили реалізацію даного напряму;

4) захист персональних даних. Доведено, що чинна редакція Закону України «Про захист персональних даних» найближчим часом має бути приведена у відповідність до європейських стандартів і, головне, має здійснюватися належний контроль за його реалізацією в Україні.