Методологія дослідження кримінально-виконавчих засад матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі в Україні

Автор(и)

  • І. М. Брошко аспірант кафедри кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології Академії Державної пенітенціарної служби, Україна https://orcid.org/0000-0003-4688-6356

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2021.04.44

Ключові слова:

методологія, методи, кримінально-виконавчі засади, матеріально-побутове забезпечення, засуджені, покарання, позбавлення волі

Анотація

У статті розкрито методологію дослідження кримінально-виконавчих засад матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі в Україні. Зазначено, що матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі в Україні є частиною відбування ними кримінального покарання, тому залишати поза увагою такий важливий напрям в частині реформування кримінально-виконавчої системи України і її трансформації в пенітенціарну систему є неприпустимим і недоречним.

Більше того, матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі не лише входить у структуру порядку і умов відбування засудженими кримінального покарання у виді позбавлення волі, воно також є частиною захисту прав і свобод засуджених, оскільки порушення адміністрацією установи виконання покарань (залежно від рівня безпеки) житлово-побутових та санітарних вимог законодавства викликають у засуджених та їх рідних регулярні скарги до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства юстиції України та суду.

Доведено, що методологія дослідження кримінально-виконавчих засад матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі в Україні взагалі серед вітчизняних вчених не була предметом наукового пошуку. Відтак, питання методології дослідження кримінально-виконавчих засад матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі в Україні стало на порядок денний наукового пошуку.

Установлено, що особливої актуальності ця проблема набула сьогодні, коли Міністерство юстиції України запропонувало суспільству нову стратегію реформування кримінально-виконавчої системи України, а тому виникла необхідність наукового супроводу тих заходів, що закріплені у відповідних державних програмах (стратегіях, концепціях, моделях та ін.).

Вивчення методології дослідження кримінально-виконавчих засад матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі показало, що пріоритетними методами такого дослідження є соціологічний, статистичний, історико-порівняльний, порівняльно-правовий та системний. Такий підхід дозволив показати взаємопов’язані підсистеми методів дослідження та її окремих елементів.

Сформульовано авторське визначення методології дослідження кримінально-виконавчих засад матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі – це система наукового знання про методи, прийоми і засоби, які складають комплекс апробованих на практиці у сфері виконання і відбування кримінальних покарань раціональних шляхів покращення матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі.

Посилання

Третя Загальна доповідь Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. URL: https://rm.coe.int/1680696a40 (дата звернення: 02.11.2021).

Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. О. Єрошенко. Донецьк: ТОВ «Глорія Трейд», 2012. 864 с.

Про схвалення Концепції реформування (розвитку) пенітенціарної системи України: розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 р. № 654-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2017-%D1%80#Text (дата звернення: 02.11.2021).

Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки: Указ Президента України від 11.06.2021 р. № 231/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/231/2021#n10 (дата звернення: 02.11.2021).

Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования: учеб. пособ. 2-е изд., испр. Киев: МАУП, 2004. 154 с.

Богатирьов А.І. Запобігання професійній деформації у персоналу місць несвободи: монографія / за заг. ред. доктора психологічних наук, професора Медведєва В.С. Київ: ВД «Дакор», 2016. 198 с.

Кельман М.С. Юридична наука: проблеми методології. Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2011. 492 с.

Новосад Ю.О. Прокуратура України як учасник кримінально-виконавчої діяльності: монографія. Луцьк: ПрАТ «Волинська друкарня», 2019. 426 с.

Панов М. І. Вибрані наукові праці з проблем правознавства. Київ: Ін Юре, 2010. 812 с.

Бойко А. И. Системная среда уголовною права: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Москва: Академия МВД РФ, 2008. 36 с.

Устюжанінова О.Т., Шкута О.О. Державна кримінально-виконавча служба України: теорія і практика. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2021. 216 с.

Сырых В. М. Метод правовой науки: (основные элементы, структура): монография. Москва: Юрид. лит., 1980. 322 с.

Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю. В. Баулін, В.І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. 4-те вид., перероб. і допов. Харків: Право, 2010. 456 с.

Кримінально-виконавче право України: підручник: Том 1 (у 2-х т.) / Музика В. А., Конопельський В. Я., Письменний Є. О. та ін.; за заг. ред. д.ю.н., проф. Є. Ю. Бараша. Київ: Нац. акад. внутр. справ; ФОП Кандиба Т. П., 2018. 364 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-28

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право