Еволюція Конституції Японії (1889-1946 рр.): компаративне дослідження

Анотація

Здійснено порівняльний аналіз конституцій Японії 1889 і 1946 рр., показано їхні загальні ознаки та відмінності.

Зроблено висновок, що обидва Основні закони означали другу, після стародавнього китайського права, і третю рецепцію іноземного права. Показано властиві конституціям спільні ознаки та відмінності, обумовлені поєднанням впливу іноземного права з японськими традиціями, і значення конституцій у забезпеченні швидкого й ефективного політичного та соціально-економічного розвитку країни на двох історичних етапах.

До загальних ознак слід віднести невеликі обсяги текстів, проголошення Японії обома основними законами конституційною монархією, закріплення принципу розподілу гілок влади, обов’язків підлеглих та громадян сплачувати податки, право імператору розпускати нижню палату парламенту, укладення конституцій за допомогою рецепції іноземних правових ідей, єднання впливу іноземного права з японськими традиціями, сприяння швидкому та ефективному політичному та соціально-економічному розвитку та підвищенню правової культури населення країни.

Відмінності полягають у закріпленні Конституцією 1946 р. принципу народного суверенітету, у радикальному обмеженні повноважень імператора, проголошенні парламенту вищим органом державної влади, ліквідації спадкової палати перів як складової частини парламенту, заміні її виборною  палатою радників, наданні парламенту права формування уряду, у відповідальності уряду перед парламентом, ліквідації станів, закріпленні політичних та соціально-економічних прав громадян, декларуванні їхньої недоторканості та принципу пацифізму. Конституції відрізняються відповідальністю депутатів за вираження думок за межами парламенту, наявністю чи відсутністю розділу у тексті щодо уряду, Таємної імператорської ради, змістом положень про незалежність судової системи, її структуру, про статус імператора, про повноваження уряду.

Також серед відмінностей слід підкреслити формування конституцій під впливом різних правових сімей: англо-американського права на основний закон 1946 р. та романо-германського права на зміст Конституції 1889 р. Різним є і зміст конституційної монархії: перший основний закон передбачає дуалістичну конституційну монархію, із широкими виконавчими та законодавчими повноваженнями імператора, а другий – монархію парламентську, із чисто церемоніальними прерогативами імператора.