Категорія «парадигма» в сучасних умовах функціонування української держави: теоретичні засади
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.01.6Ключові слова:
парадигма, парадигма конституціоналізму, категорія юриспруденції, структура наукового пізнання, військове вторгнення, національна безпекаАнотація
Стаття присвячена висвітленню сутності та змісту такої філософсько-правової категорії, як «парадигма». Вказується, в історії конституційно-правової науки вчені виділяють кілька основних парадигм, в рамках яких формувалися різні теорії та концепції. Відмінності цих парадигм, що мають фундаментальне значення, пов’язані з прагненням пояснити природу конституціоналізму крізь призму надприродного, або природного, або соціального початку. При цьому самі парадигми не існували ізольовано одна від одної, а були взаємопов’язані між собою, кожна з них використовувала аргументи іншої. У зв’язку з цим їх виділення носить певною мірою умовний характер.
Акцентовано увагу на тому, що 24 лютого 2022 року російська федерація грубо порушила Статут ООН, численні норми міжнародного права та вчинила акт агресії – найбільш серйозне та грубе порушення міжнародного правопорядку. Саме ці протиправні дії (хоча гібридна війна і тривала ще з 2014 року) і зіштовхнули з «мертвої точки» вза- ємовідносини країн світу у питання забезпечення національної та глобальної (світової) безпеки.
Прийшов час переглянути зміст та застосування цілого ряд понять: “національні інтереси”, “національна безпека”, “стратегія національної безпеки”, “міжнародна безпека”, “загроза національним інтересам”, “система національної безпеки”, “система забезпечення національної безпеки”, “сектор безпеки” і т.і. А отже, прийшов час, переглянути існуючу парадигму правової науки взагалі та конституціоналізму зокрема.
Проаналізовано підходи різних вчених щодо визначення категорії «парадигма». Автор акцентує увагу на розкритті змісту поняття «парадигма конституціоналізму». Запропоновано наступне визначення парадигми конституціоналізму – сукупність ідеальних фрагментів конституційної дійсності (понять, цінностей, принципів, уявлень і
практик), що поділяються суспільством на даному етапі розвитку держави та формують визначене бачення конституціоналізму, а також конкретні напрямки вирішення проблем конституціоналізму.
Посилання
Поппер К. Логика и рост научного знания. М.: Прогресс, 1983. 211 с.
Кун Т. Структура научных революций. М.: «Прогресс», 1977. 304 с.
Лакатош И. Избранные произведения по философии и методологии науки. М.:Академический Проект, 2008. 551 с.
Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки / Пер. с англ. и нем. А. Л. Никифорова; общ. ред. и вступ. ст. И. С. Нарского. М.: Прогресс, 1986. 542 с.
Поланьи К. Великая трансформация. М., 1961.429 с.
Арутюнан Г. Конституционализм: уроки, вызовы, гарантии. Віче. грудень №24.2010р.С. 17–20.
Зорькин В.Д. Кризис доверия и государство:конституционные нормы и законы не должны вступать в жесткое противоречие с реальностью. Государственная газета №4887 от 10 апреля 2009.
Цвайгерт К., Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права.Т. I. М., 2000. 314 с.
Шаканов, Вячеслав Владимирович. Правовые парадигмы: дис. ... канд. юрид. наук по спец.: 12.00.01. – «теория и история права и государства; история правовым учений». М.:РГБ, 2006. 193 с.
Пашуканис Е.Б. Избранные произведения по общей теории права и государства.М.,1980. 412 с.
Гершунский Б.С. Концепция самореализации личности в системе обоснования ценностей и целей образования. Педагогика. 2003. № 10.С.1–5.
Сырых, В.М. Логические основания общей теории права: в 2 т. / В.М. Сырых. 2-е изд.,
стер. М.: Юстицинформ, 2004. Т. 1: Элементный состав. 528 с. Т. 2: Логика правового исследования (Как написать диссертацию). 560 с.
Томпсон М. Философия науки / Мел Томпсон; пер. с англ. А. Гарькавого. М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003. – 304 с.
Философский словарь / под ред. И.Т. Фролова. – 5-е изд. М.: Политиздат, 1987. – 590 с.
Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції / В.Г.Кремень, В.В.Ільїн.К.:Книга, 2005. 528 с.
Алексеев С.С. Право и правовая система. Правоведение. 1980. № 1. С. 5–9.
Ященко В. А., Балинська О. М. Методологічна парадигма сучасної правової науки в Україні. Соціально-правові студії. 2020. Випуск 4 (10). С. 12–20.
Довгань О. Д., Ященко В. А. Сутність і зміст законодавства у секторі оборони та його реалізації: інформаційно-правове дослідження. Інформація і право. 2019. № 2 (29).С. 17-25.
URL:https://stud.com.ua/56742/politekonomiya/osnovni_paradigmi_istoriko_pravovoyi_nauki.
Федоренко В. Л. Конституційне право України: підруч. / До 20-ої річниці Конституції України та 25-ої річниці незалежності України. К. : Видавництво Ліра-К, 2016. 616 с.
Бєлов Д.М. Парадигма конституціоналізму: теоретичні питання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2012. Випуск 18. С. 57–60.
Бєлов Д.М. Проблеми реформування державної влади в умовах нової парадигми
українського конституціоналізму. Науковий вісник Ужгородського національного універ-
ситету. Серія «Право». Випуск 19. Ужгород. 2012. с. 65–69.
Бєлов Д.М. Парадигма українського конституціоналізму: правова сутність та зміст. Вісник Запорізького національного університету. Серія «Юридичні науки». 2012. № 4(Частина І). С. 32–35.
Бєлов Д.М. Удосконалення Конституції як спосіб реалізації парадигми конституціоналізму. Форум права. 2012. № 3. С. 62–67.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Analytical and Comparative Jurisprudence
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.