Цивільно-правовий інститут емансипації неповнолітніх: доктринальні підходи до розуміння сутності

Анотація

У статті розглянуто одну з проблем дієздатності неповнолітніх – емансипацію. Емансипація – складний цивільно-правовий інститут, який став новелою для українського цивільного законодавства, що потребує всебічного вивчення та вдосконалення. Становлення цього інституту обумовлено кількома об'єктивними причинами: швидке зростання сучасної молоді, як з психологічного боку, так і з фізичного; розвинені ринкові відносини, які залучають до участі неповнолітніх; засоби масової інформації, що сприяють поширенню інформації. Враховуючи вищезазначене, на законодавчому рівні цей інститут було введено до Цивільного кодексу України. У зарубіжному праві інститут емансипації набув досить широкого розвитку і розглядається як оголошення неповнолітніх повністю дієздатними до досягнення повноліття,  фактичне отримання особою можливості своїми діями набувати права та обов'язки. Характер різних видів емансипації визначається як підставами її виникнення, так й обсягом тих прав і обов'язків, які може набувати неповнолітній. Емансипація має галузевий характер і не поширюється на повний обсяг дієздатності фізичної особи, тобто емансипована особа позбавлена комплексу деяких прав до досягнення повноліття.  Інакше кажучи, емансипація може мати повний та частковий характер. Інститут емансипації детально досліджується сучасними вченими з моменту запровадження, проте неоднозначно оцінюється ними. Одні вчені вважають, що він сприяє набуттю неповнолітніми громадянами економічної самостійності, розвитку їх здібностей у трудовій діяльності, що надання неповнолітнім реальної можливості здійснювати цивільні права в повному обсязі – напрямок, який претендує на особливу актуальність у реалізації правової політики держави щодо захисту прав неповнолітніх, інші – що до подібної процедурі можна вдатися лише у виняткових випадках.