Актуальні проблеми реформування системи вищої освіти в Україні: правовий аспект

Анотація

Державна політика у сфері освіти і науки відіграє вирішальну роль у забезпеченні розвитку людського капіталу та отриманні економічної вигоди у вигляді сталого зростання й конкурентної економіки, а значить суспільного та індивідуального добробуту, майбутнього процвітання та якості життя. Досягнення цих цілей потребує узгоджених політичних ініціатив, ефективних управлінських рішень та довгострокових інвестицій.

Стабілізація та подальше соціально-економічне зростання України багато в чому залежить від якісної підготовки фахівців, рівень компетентностей яких міг би забезпечити виробництво наукоємної та конкурентоспроможної на світовому ринку продукції, зробити економіку України більш стійкою до наслідків глобалізації ринку. Оновлення, а фактично — становлення національної системи вищої освіти, осучаснення змісту освіти та технологій навчання, запровадження сучасних форм організації навчального процесу, які б відповідали масштабним суспільним та економічним перетворенням, що почали відбуватись в Україні.

У статті здійснено аналіз процесів реформування вищої освіти в Україні на предметно-практичному та теоретико-законодавчому рівнях. Розглядаються ініціативи Кабінету Міністрів України, профільні нормативно-правові акти (зокрема Закон України «Про освіту»), перспективи запровадження системи отримання знань у відповідності до стандартів права Європейського Союзу (зокрема, щодо виконання вимог Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом).

У науковому досліджені проаналізовано твердження вітчизняних науковців, що стосуються проблем реформування системи вищої освіти, проведено паралелі між поняттями та головними завдання такої реформи.

Виокремлено перспективи ефективізації освітньої системи в Україні, надано авторське тлумачення наявних юридичних колізій зазначеної сфери.

Розглядаючи дану проблематику, слід зазначити, що демократизація вищої освіти є частиною загального процесу демократизації освіти, яка передбачає ліквідацію монополії держави на освіту і перехід до суспільно-державної системи, самостійність освітніх установ у виборі цілей, змісту, організації та методів роботи.