Закарпатський контекст адміністративно-територіальної реформи в Україні 2020 р.

Автор(и)

  • А.В. Панов кандидат історичних наук, доктор філософії, завідувач кафедрою міжнародної політики Ужгородського національного університету, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.01.44

Ключові слова:

адміністративно-територіальна реформа, адміністративно-територіальний устрій Закарпаття, населений пункт, органи державної влади та місцевого самоврядування

Анотація

Здійснено аналіз базових засад системи адміністративно-територіального устрою Закарпаття. Відзначається, ще з початку ХХ століття для цього краю позначилися наявністю великої кількісті важливих політичних подій в контексті територіальної приналежності, а, отже, й територіального поділу. Особливо актуальною дана тема є тому, що нещодавно відбувся процес формування нових адміністративно-територіальних одиниць на Закарпатті. Одним із авторів та конструктивним критиком зміни адміністративно-правової структури цього регіону якраз і довелося виступити досліднику.

Встановлено, межі та розміри територіальних громад і районів викликають ряд запитань. Незрозумілим є залишення без територіального приросту міста Ужгород, який є чи не єдиним обласним центром в Україні, що не збільшив площу та кількість населення в рамках реформи. Натомість спостерігається значне укрупнення Мукачева за рахунок приєднання великої кількості сільських населених пунктів, що не мають належного шляхово-транспортного сполучення з центром новоутвореної громади. Наприклад, для того щоб житель села Доробратово дістався Мукачева, йому треба буде проїхати територією сусідньої Верхньокоропецької громади. Аналогічні питання виникають і до проектування Хустської громади.

Вказується, невідомо яким принципом керувались при прийнятті рішення про створення п’яти громад на територіях колишнього міста обласного значення Берегово та Берегівського району, загальна площа яких складає 0.7 тис. кв. км. з населенням 80 тис. осіб. Натомість, у ситуації з містом обласного значення – Хуст та відповідним районом було утворено чотири громади при тому, що площа становить 1.1. тис. кв. км., а населення – 129 тис. осіб. Крім того, одним з найбільш проблемних питань у формуванні районів є непоодинока відсутність кореляції з системою транспортних мереж. Зокрема, для того, щоб умовний житель села Заріччя нового Хустського району дістався до районного центру, він буде вимушений кілька разів перетнути кордон власного району і потрапити до Берегівського, а потім знов повернутися. Такі нюанси в майбутньому можуть негативно вплинути на життєдіяльність нових районів, зручність комунікації населення з державними органами, зокрема викликати проблеми у визначенні юрисдикції, зонах відповідальності у обслуговуванні громадян тощо.

Доведено, діюча модель на шість районів є значно збалансованіша, ніж запропоновані на початку реформи поділу на чотири/три райони. За виключенням Рахівського району, решта територіальних одиниць виглядають співставними і збалансованими.

Серед пропозицій, які, на погляд автора, змогли б зробити адміністративно-територіальний устрій області більш збалансованим, виділено наступні: 1. Об’єднання Рахівського і Тячівського районів, з розташуванням районного центру у селищі Солотвино. Альтернативний варіант полягає у переведенні Солотвинської селищної громади з Тячівського до Рахівського району, з метою збалансування кількості населення та ресурсного потенціалу останнього. 2. Передача Зарічанської сільської громади зі складу Хустського району до Берегівського району. 3. Приєднання Оноківської, Холмківської та Баранинської сільських громад до Ужгородської міської громади.

Посилання

Свянєвіч П. Які переваги насправді може створити адміністративно-територіальна реформа. URL: https://decentralization.gov.ua/news/13582

Павлюк А. П. Стан і проблеми реалізації реформи адміністративно-територіального устрою. Україна в 2007 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку : монографія / за заг. ред. Ю. Г. Рубана. К. : Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України, 2007. С. 384-493.

URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-zakarpatskoyi-oblasti-i120620-712

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-IX#Text

URL: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/196122.html

URL: https://decentralization.gov.ua/news/12639

URL: https://decentralization.gov.ua/new-rayons/proektni-raiony-2008-2009-rr

URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2781808-zakarpatsku-oblast-proponuut-podiliti-na-cotiri-rajoni-zamist-13.html#:~:text=%D0%92%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE

URL: https://varosh.com.ua/noviny/z-13-rajoniv-u-zakarpatskij-oblasti-mozhe-zalyshytysya-ne-4-a-lyshe-3/

URL: https://varosh.com.ua/dumky/administratyvno-terytorialna-reforma-zakarpattya-likvidovuyut/

URL: https://texty.org.ua/fragments/60093/Novyj_administratyvnyj_ustrij_v_Ukrajini_zjavlatsa_gromady-60093/

Панов Ален. Територіальний устрій Франції та Італії – уроки для України: Монографія/ ПП «Аутдор-ШАРК». Ужгород, 2015. 126 с.

URL: http://www.alenpanov.org.ua/ua/article/9/12

URL: https://de314v.texty.org.ua/before_christ/orig/60/60091.jpg

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-02

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право