Типологізація корупції: теоретико-прикладні критерії

Автор(и)

  • Д.В. Малетов викладач-стажист кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства, доктор філософії у галузі «Право» Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-1241-1005
  • О.С. Бондаренко в. о. завідувача кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства, д.ю.н, доцент Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-2288-1393

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.01.46

Ключові слова:

корупція, протидія корупції, види корупції, політична корупція, міжнародна корупція

Анотація

Корупція як соціальний феномен є предметом наукового аналізу багатьох наук. Ми переконані, що для характеристики будь-якого явища важливий аналіз не лише його природи, а й видів. Важливу роль у цьому завданні відіграє типологізація корупції. Враховуючи складний і неоднозначний характер корупції, а також відсутність єдиного наукового підходу до тлумачення її сутності, у наукових колах не існує єдиного бачення виокремлення типів цього явища.

Сенс класифікації завжди істотний і дуалістичний: концептуальний і прикладний. Отже концептуальність полягає в тому, що для більш оптимального розвитку сутності понять, явищ, процесів, категорій їх поділяють. Тому вивчення поглядів окремих правознавців завжди пов’язане з аналізом типологій (класифікацій), оскільки вони дають можливість уточнити погляди вченого на сутність корупції, її кримінальне право та кримінологію. Прикладний елемент: класифікація корупції дозволяє зручніше ідентифікувати та розробити стратегії боротьби з цим явищем, визначає тенденції оновлення та доповнення законів, окреслює діяльність органів державної влади загалом та правоохоронних органів зокрема.

Метою статті є виділення критеріїв класифікації корупції та характеристика їх сутності.

Ми пропонуємо проаналізувати кілька підходів до типологізації корупції. Перша типологізація заснована на рівні корупції. За цим критерієм корупція буває: інертною, поступовою та активною.

Другим типологізаційним критерієм є сфера реалізації. Згідно з ним виділяють корупцію у законодавчій, виконавчій, судовій владі та корупцію в діяльності юридичних осіб приватного права та осіб, які надають публічні послуги. Третя типологізація корупції базується на критерії періодичності корупції. За цим критерієм корупція може бути випадковою, системною та клептократичною.

За четвертим типологізаційним критерієм корупцію пропонується поділити на поступову та раптову.

П’ятий типологізаційний критерій базується на ступені організованості та поширеності корупційних відносин. За цим критерієм існує корупція на низовому рівні, регіональному рівні, політичному рівні та міжнародному рівні.

Посилання

Куриліна О. В. Корупція як засада поширення тіньової діяльності. Проблеми системного підходу в економіці. 2019. Вип. 1 (1). С. 12–16.

Конституція України : станом на 1 січня 2020 р. / Верховна Рада України. Харків : Право, 2020. 82 с.

Серьогін В. О. Конституційне право України : навч. посіб; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. Харків : ХНУВС, 2010. 368 с.

Про судоустрій та статус суддів : Закон України від 2 чер. 2016 р. № 1402-VIII. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2016. № 31. Ст. 545.

П’ясецька-Устич С. В., Клочанка К. Р. Інституціоналізація корупційних відносин у соціально-економічній системі: специфіка України. Східна європа: економіка, бізнес та управління. 2018. № 4 (15). С. 21–28.

Фоміна М. В., Кузьменко В. В. Сутність, форми і класифікація корупційних відносин. Економічний вісник університету. 2013. Вип. 21 (1). С. 182–186.

Про адміністративні послуги : Закон України від 6 верес. 2012 р. № 5203-VI ; ред. станом на 1 лип. 2020 р. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2013. № 32. Ст. 409.

Бондаренко О. С. Предмет злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг : дис.. ... канд. юрид. наук. : спец. 12.00.08 / Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2016. 290 с.

П’ясецька-Устич С. В., Клочанка К. Р. Інституціоналізація корупційних відносин у соціально-економічній системі: специфіка України. Східна європа: економіка, бізнес та управління. 2018. № 4 (15). С. 21–28.

Яковенко С. Б. Сутність корупції та її класифікація. Держава і регіони. Серія: Державне управління. 2017. № 1 (57). С. 109–114.

Гаращук В. М., Мухатаєв А. О. Соціально-правовий аналіз рівнів корупції в Україні. Державне будівництво та місцеве самоврядування. : зб. наук. пр. НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування Нац. акад. прав. наук України. Харків : Право, 2010. Вип. 20. С. 156–165.

Borisov A., Goldman E., Gupta N. The corporate value of (corrupt) lobbying. The Review of Financial Studies. 2016, vol. 29, no. 4. P. 1039–1071.

Фиалковская И.Д. Коррупция: понятие, признаки, виды. Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. 2018, № 1. С. 137–142.

Кримінальний кодекс України від 5 квіт. 2001 р. № 2341-III ; ред. станом на 12 вер. 2020 р. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2001. № 25–26. Ст. 131.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-02

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право