Заохочувальна норма про звільнення від кримінальної відповідальності за обіг фальсифікованих лікарських засобів: проблеми законодавчої конструкції

Анотація

Стаття присвячена аналізу законодавчої конструкції заохочувальної норми, яка містить спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за обіг фальсифікованих лікарських засобів. Стверджується, що ефективність заохочувальної норми, насамперед визначається якісними підходами до формулювання змісту підстав та умов звільнення від кримінальної відповідальності. Специфіка розглядуваного спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності обумовлюється сукупністю об’єктивних та суб’єктивних ознак складу злочину, передбаченого статтею 321-1 Кримінального кодексу України. Суспільна небезпека цього злочину є значною, що підтверджується віднесенням його законодавцем до тяжких та особливо тяжких злочинів. Встановлено, що передбачення у структурі цієї статті законодавчого компромісу у виді заохочення, насамперед, переслідує мету швидкого виявлення та запобігання вчиненню злочину через заохочення певного виду позитивної посткримінальної поведінки винної особи.

Підтримується позиція про визнання умовою для звільнення від кримінальної відповідальності вчинення дій, які альтернативно передбачені у частині першій статті 321-1 КК України, а саме виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту фальсифікованих лікарських засобів. Зазначається, що в ланцюгу дій, спрямованих на запровадження фальсифікованих лікарських засобів в обіг за ступенем суспільної небезпеки вказані форми об’єктивної сторони є рівнозначними.

На відміну від раніше висловлених в науці кримінального права позицій, запропоновано при визначенні змісту оціночного поняття «створення загрози для життя чи здоров’я людей» враховувати об’єктивний (небезпечність самих фальсифікованих лікарських засобів за складом речовин, які входять в його склад) та суб’єктивний критерії (усвідомлення особою, яка вчиняє дії відповідно до ч. 1 ст. 321-1, цих небезпечних ознак).

Встановлено, що наявність альтернативних підстав для звільнення створює проблеми при застосуванні цієї норми. Обґрунтовано доцільність відмовитися від вказівки на джерело придбання фальсифікованих лікарських засобів, оскільки активне сприяння розкриттю злочину включає цю обставину. Акцентовано увагу на включення у законодавчу конструкцію заохочувальної норми також межі реалізації посткримінальної поведінки – до притягнення до кримінальної відповідальності. На підставі наведеного запропоновано оновлену редакцію розглядуваної заохочувальної норми.