До питання про правову природу поняття «публічна служба» у законодавстві України та в адміністративно-правовій доктрині

Автор(и)

  • К. Владовська аспірантка Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, старший викладач кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-3857-9292

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.02.23

Ключові слова:

публічна служба, державна служба, служба в органах місцевого самоврядування, політична служба, призначення на посаду

Анотація

В науковій статті авторка провела наукове дослідження огляд законодавчих та доктринальних основ визначення поняття «публічна служба», формування на цій основі власного визначення публічної служби, його змісту та визначальних рис. Визначено, що основними критеріями для визначення публічної служби, її відділення від корпоративної та громадської служб, є: реалізація в результаті відповідної трудової діяльності осіб, які обіймають відповідні посади у структурах державного та комунального сектору завдань та функцій держави та органів місцевого самоврядування; врегулювання змісту та особливостей такої діяльності Конституцією України та законами України (вони не можуть бути врегульовані актом корпоративного утворення або громадської організації, а локальне регулювання публічної служби має другорядний характер). На підставі вище викладеного наукового дослідження законодавчих та доктринальних основ визначення поняття «публічна служба» автор зазначає на тому, що поняття «публічна служба» у своєму сутнісному наповненні є ширшим, ніж термін «державна служба»: якщо до державної служби відноситься адміністративна та спеціалізована служба, в тому числі служба у правоохоронних органах та військових формуваннях, то до публічної служби додатково відноситься служба на політичних, в тому числі виборних посадах, служба у корпоративних утвореннях та громадських формуваннях, за умови делегування їм повноважень державних органів або органів місцевого самоврядування відповідно до положень законів України. Розглядаючи поняття публічної служби можна визначити його як специфічну діяльність політичних та адміністративних суб’єктів, в межах якої відбувається реалізація завдань та функцій публічного характеру, тобто таких які стосуються прав та інтересів спільноти – населення держави, адміністративно-територіальної одиниці, певної соціальної групи або територіальної громади, яка здійснюється на засадах фінансування відповідної діяльності за кошти державного чи місцевого бюджету; публічна служба, за винятком політичної, здійснюється на професійній та політично нейтральній основі, її формування відбувається на підставі адміністративно-правового акту призначення або виборів.

Посилання

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text.

Цуркан М. І. Правове регулювання публічної служби в Україні. Особливості судового розгляду спорів : монографія. Харків : Право, 2010. 216 с.

Авер’янов В., Андрійко О. Актуальні завдання створення нового законодавства про державну службу в Україні. Юридичний журнал. 2005. №8 (38). С. 53-55.

Бедний О. І. Організаційно-правові основи служби в органах місцевого самоврядування в Україні : дис. … канд. юрид. наук : Спец. 12.00.07 – – адміністративне право і процес; фінансове право; міжнародне приватне право. Одеса, 2003. 19 с.

Публічна служба : навч. посіб. / С. М. Серьогін, Н. А. Липовська, Є. І. Бородін [та ін.] ; за заг. ред С. М. Серьогіна. Дніпро : ГРАНІ, 2018. 384 с.

Попова О. В. Поняття та ознаки публічної служби в Україні. Форум права. 2011. № 4. С. 583 – 587.

Петренко О. С. Формування інтегрованого інституту публічної служби в Україні : автореф. дис. … канд. наук з держ.упр. : спец. 25.00.03 «Державна служба». Дніпропетровськ, 2008. 20 с.

Комірчий П. О. Адміністративно-правові засади публічної служби у правоохоронній сфері. Дис. … докт.юр.наук. Спец. 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; міжнародне приватне право. К., 2020. 611 с.

Петришин А. В. Государственная служба: историко-теоретические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ : монография. Харьков : Факт, 1998. 168 с.

Стельмащук Л. С. Співвідношення понять «публічна служба» та «державна служба». Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2009. № 1. С. 52–62.

Біла-Тіунова Л. Р. Публічна служба як адміністративно-правова категорія. Наукові праці Одеської національної юридичної академії. 2009. Том 8. С. 142-154. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/3805/ Bila_Tiunova_Publ_slujba.pdf?sequence=1.

Тимків В. М. Понятійні аспекти становлення публічної служби в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2012. № 3. С. 70-73.

Недобор І. В. Теоретичні основи становлення публічної служби в Україні. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія Державне управління. 2018. № 1. Том 29 (68). С. 114-117.

Сіцінський А. С. Управління державною службою в умовах розвитку демократичного суспільства. Актуальні проблеми державного управління. 2008. Випуск 4 (34). С. 231-239.

Задихайло О. А. Щодо проблеми визначення категорії «публічна служба» в законодавстві України. Юридичний науковий електронний журнал. 2016. № 6. С. 143-145. URL: http://lsej.org.ua/6_2016/42.pdf.

Галай В. О. Сучасна концепція принципів публічної служби в адміністративному праві України. Дис. …докт.юр.наук. спец. 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Ірпінь, 2020. 581 с.

Малиновський В. Я. Публічна служба в Україні: підручник. К.: Кондор, 2018. 312 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-24

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право