Публічне адміністрування та державне управління: особливості співвідношення

Автор(и)

  • Є.О. Жукова кандидат юридичних наук, докторант Міжрегіональної Академії управління персоналом, Україна https://orcid.org/0000-0003-2471-5230

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.02.26

Ключові слова:

публічне адміністрування, державне управління, інтереси, права і свободи, суспільні відносини, адміністративне право

Анотація

Мета статті полягала в тому, щоб визначити особливості розмежування категорій державного управління та публічного адміністрування.

Акцентовано увагу на тому, що проблема співвідношення публічного адміністрування та державного управління є актуальною для науки адміністративного права, оскільки ці категорії іноді ототожнюються. Це створює хибне уявлення про їх сутність як на теоретико-методологічному, так і на практично-управлінському рівні.

Обґрунтовано, що відмінність між публічним адмініструванням і державним управлінням полягає у наступному: а) державне управління виступає засобом впливу держави на суспільство і громадян для досягнення передусім інтересів держави, натомість публічне адміністрування є насамперед способом задовольнити інтереси фізичних та юридичних осіб, за допомогою наявного у публічної адміністрації потенціалу (правового, фінансового, кадрового, інформаційного тощо); б) державне управління не передбачає або ігнорує зворотний зв’язок із суспільством та окремими соціальними групами стосовно схвалення окремих рішень чи державних політик та їх зміни у разі несхвалення громадянами, тоді як публічне адміністрування має своєю невід’ємною ознакою систематичне вивчення задоволення суспільством і громадянами діями публічної адміністрації і удосконалення її діяльності залежно від отриманого зворотного зв’язку; в) державне управління завжди політизоване, в основі всіх його заходів лежать політичні рішення, а публічне адміністрування є деполітизованим технократичним процесом виконання публічною адміністрацією своїх завдань, необхідних для забезпечення потреб та інтересів суспільства і громадян (або, щонайменше, прагне до деполітизованості  та технократичності); г) для державного управління характерним є суб’єкт-об’єктний підхід, за якого держава активно змінює поведінку та свідомість громадянина, а для публічного адміністрування – суб’єкт-суб’єктний, партнерський, де держава і громадянин постають як рівноправні учасники суспільних відносин, спрямованих на забезпечення життєдіяльності суспільства, забезпечення прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Посилання

Авер’янов В. Державне управління: теорія і практика. Київ: Юрінком Інтер, 1998. 431 с.

Адміністративне право України / за заг. ред. Ю.П. Битяка. Харків: Право, 2001. 528 с.

Адміністративне право України. Повний курс. Навчальний посібник /За ред.В.В.Галунька. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2018. 446 c.

Задихайло О.А. Адміністративне право України (Загальна частина) : навч. посіб. Харків: Право, 2016. 298 с.

Ivanova H., Felyk V., Shopina I., Bieliakov K. Defining the Concept of «Administrative and Legal Provision of Citizens’ Rights». Amazonia Investiga. T.2. №26. 2020. Р. 473-478.

Пилипишин В.П, Поняття та основні риси державного управління. Юридична наука і практика. 2011. №2. С.10-14.

Серьогіна С.Г. Особливості розподілу повноважень у виконавчо-розпорядчій сфері за різних моделей монархічної форми правління. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2014. Випуск 29. Том 1. С.106-110.

Шай Р.Я. Принципи та форми реалізації функцій держави. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2014. № 810. С. 116-123.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-24

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право