Соціальна обумовленість криміналізації прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Анотація

Протягом тривалого часу корупція залишається однією з найбільших та найактуальніших проблем України та є темою для постійних дебатів та дискусій, як для української, так і для міжнародної спільноти.

Хабарництво, або ж викладене в новій редакції поняття «неправомірної вигоди» можна беззаперечно віднести до найдавніших різновидів корупції, підставами походження яких є, традиції дарування матеріальних благ, які мають на меті заохочення до виконання дії або бездіяльності, надання послуги певного виду або відмови у наданні такої послуги, які сформувалися в найдавніші часи.

Для окреслення основних напрямів подолання корупції, наша держава ратифікувала низку міжнародно-правових актів та одержала рекомендації міжнародних організацій (Групи держав проти корупції (GRECO), Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР та ін.). Основною новелою у вищевказаній заміні понять, стала диференціація кримінальної відповідальності за спеціальним суб’єктом, а також встановлення кримінальної відповідальності не лише за одержання особою неправомірної вигоди, а й за прийняття її пропозиції чи обіцянки, які визнаються закінченими вже на початок виконання суспільно небезпечного діяння.

Ситуація зі сприйняттям корупції в Україні значно погіршилася. У відповідності до відомостей оприлюднених "Індексом сприйняття корупції" за 2021 рік (Corruption Perceptions Index - CPI), Україна за рік погіршила свій показник з 33 до 32 балів. Індекс є оцінкою від 0 (дуже високий рівень корупції) до 100 (вкрай низький рівень корупції). Його щороку оприлюднює міжнародна антикорупційна організація Transparency International (TI).

Таким чином, Україна посіла в рейтингу за 2021 рік - 122 місце, яке розділила з африканською Есватіні (Свазіленд). Слід зазначити, що минулого року наша держава посідала 117 місце в рейтингу, в якому представлені 180 країн. [1].

Ст. 368 чинного Кримінального кодексу України (далі – КК України), на момент його ухвалення, включала відповідальність за «одержання хабара», а наразі – за «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», є однією з статей, у розділі XVIII Особливої частини КК України, яка неодноразово викладалися в різних редакціях. На прикладі даної статті КК України добре помітно, що ситуація з оновленням антикорупційного законодавства поки що не ґрунтується на таких складових якісної законотворчості, як наукові знання, правова культура й законодавча техніка [2].

Запобігання та протидія корупції становлять одну з найактуальніших проблем, що знаходять свій прояв у процесі реформування України. Безперечно, корупція є негативним явищем, яке вимагає посилення ролі держави щодо протидії їй.

Недосконалість правової бази, що надає можливість відчути безкарність, призводить до того, що різного рівня службові особи, що зобов’язані забезпечувати дотримання закону – нерідко особисто допускають скоєння кримінальних правопорушень, нівелюючи тим самим законодавство України. Динамічний розвиток вищенаведених правопорушень неухильно збільшується.

Істотна шкода організації і діяльності державного апарату заподіюється корумпованим відношенням службової особи до виконання своїх посадових обов'язків. Будучи наділеними значним обсягом прав і функцій, розпоряджаючись нерідко значними матеріальними цінностями, благами та повноваженнями, службові особи своїми зловживаннями заподіюють не тільки значну матеріальну, але і моральну шкоду, яка знаходить свій прояв у дискредитації державний апарату .

 На даний час, матеріальні цінності в нашому суспільстві стали більш важливими і значущими, у порівнянні з моральними.

У даній статті запропоновано розглянути необхідність криміналізації прийняття пропозиції, обіцянки або отримання неправомірної вигоди службовою особою, «соціальну обумовленість криміналізації прийняття пропозиції, обіцянки або отримання неправомірної вигоди службовою особою, здійснено аналіз ступеня суспільної небезпеки прийняття пропозиції, обіцянки або отримання неправомірної вигоди службовою особою, розглянуто дієві механізми, запропоновані та створені державою, які спрямовані на запобігання скоєння корупційних кримінальних правопорушень в Україні.