Забезпечення прав і свобод людини в умовах правового режиму воєнного стану в Україні в контексті Національної стратегії у сфері прав людини

Анотація

Стаття присвячена дослідженню чинного законодавства України у сфері прав і свобод людини в умовах запровадження правового режиму воєнного стану, що тягне за собою обмеження конституційних прав та законних інтересів людини і громадянина. Актуальність досліджуваної теми викликана насамперед реаліями сьогодення, які пов’язані з повномасштабним вторгненням Російської федерації на територію України, що ставить перед державою першочергове завдання - збереження людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності, які визнаються, відповідно до Конституції України, найвищою соціальною цінністю в державі. Метою статті є висвітлення забезпечення конституційних прав людини в умовах воєнного стану відповідно до Національної стратегії у сфері прав людини.
Проаналізовано сучасний стан забезпечення права на справедливий суд, в результаті чого була виявлена низка питань, які пов’язані з військовою агресією РФ, в наслідок якої частково призупинилась діяльність судів на деяких територіях України, а також відсутній доступ до інформації про стан розгляду справ, що негативно впливає на реалізацію громадянами своїх законних прав та законних інтересів.
Виявлена відсутність у чинному законодавстві деталізації механізму обмеження конституційного права на свободу думки і слова, вираження поглядів і переконань, що може призвести до порушення прав і свобод людини. Аргументовано доцільність активізації роботи уповноважених осіб, щодо контролю за змістом поширюваної інформації через усі ЗМІ та мережу інтернет.
З урахуванням загрози національній безпеці України та задля своєчасного інформування населення, що дасть змогу уникнути негативних наслідків, запропоновано розпорядникам інформації наповнювати та оновлювати відповідну інформацію на офіційних сайтах та сторінках соціальних мереж.
Обґрунтовано позицію щодо всебічної допомоги з боку держави задля вивчення державної мови національними меншинами та корінними народами, які проживають на території України, не принижуючи мовної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, що дасть змогу ефективній соціалізації та адаптації останніх у сучасних умовах.