Правоохоронні функції в діяльності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України

Анотація

Стаття присвячена теоретико-правовому аналізу та доктринальному обґрунтуванню правоохоронних функцій в діяльності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) України.

Зазначено, що ефективність діяльності персоналу залежить від його соціально-правових гарантій, які дають змогу: по-перше, підтримувати престижність тієї або іншої професії (служби), її соціальну вагу (роль та значимість); по-друге, забезпечити персоналу та членам їхніх сімей конституційне право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48 Основного Закону України); по-третє, гарантувати безпеку працівників та їх близьких родичів.

Проведений аналіз показав, що в умовах виконання ДКВС України завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань (під час чого забезпечується одна з ключових кримінально-виконавчих засад – безпека засуджених і персоналу) цілком доцільною є належність ДКВС України до правоохоронної сфери, за виключенням навчальних закладів, що випливає зі ст. 11 Кримінально-виконавчого кодексу України та ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Наголошено, що визнання окремих інституцій ДКВС України правоохоронними органами та особливі види оперативно-службової діяльності їх працівників вимагають підвищеного правового та соціального захисту персоналу ДКВС України, котрі й гарантовано законами України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Зроблено висновок, що факт визнання органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів правоохоронними органами України не суперечить ст. 71 Європейських пенітенціарних правил, оскільки ця міжнародна норма прив’язує пенітенціарне відомство не до правоохоронної діяльності, а до окремих відомств, не сумісних, на думку міжнародної громадськості, з пенітенціарною практикою.

Зроблено застереження, що у випадку виключення зі сфери діяльності ДКВС України статусу правоохоронного органу, її персонал втратить існуючий нині соціальний і правовий захист, що поставить його у підвищений ступінь небезпеки від специфіки кримінально-виконавчих правовідносин, пов’язаних із безпосереднім контактом із засудженими й ув’язненими.