Правоохоронні функції в діяльності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України

Автор(и)

  • І.В. Боднар кандидат юридичних наук, доцент, начальник кафедри тактико-спеціальної підготовки Академії Дер- жавної пенітенціарної служби, Україна https://orcid.org/0000-0003-4016-9276
  • М.С. Пузирьов доктор юридичних наук, старший дослідник, начальник відділу наукової діяльності та міжнародного співробітництва Академії Державної пенітенціарної служби, Україна https://orcid.org/0000-0002-7814-9476

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.03.32

Ключові слова:

правоохоронні органи, правоохоронні функції, Державна кримінально-виконавча служба України, персонал, державний захист, правовий та соціальний захист

Анотація

Стаття присвячена теоретико-правовому аналізу та доктринальному обґрунтуванню правоохоронних функцій в діяльності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) України.

Зазначено, що ефективність діяльності персоналу залежить від його соціально-правових гарантій, які дають змогу: по-перше, підтримувати престижність тієї або іншої професії (служби), її соціальну вагу (роль та значимість); по-друге, забезпечити персоналу та членам їхніх сімей конституційне право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48 Основного Закону України); по-третє, гарантувати безпеку працівників та їх близьких родичів.

Проведений аналіз показав, що в умовах виконання ДКВС України завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань (під час чого забезпечується одна з ключових кримінально-виконавчих засад – безпека засуджених і персоналу) цілком доцільною є належність ДКВС України до правоохоронної сфери, за виключенням навчальних закладів, що випливає зі ст. 11 Кримінально-виконавчого кодексу України та ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Наголошено, що визнання окремих інституцій ДКВС України правоохоронними органами та особливі види оперативно-службової діяльності їх працівників вимагають підвищеного правового та соціального захисту персоналу ДКВС України, котрі й гарантовано законами України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Зроблено висновок, що факт визнання органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів правоохоронними органами України не суперечить ст. 71 Європейських пенітенціарних правил, оскільки ця міжнародна норма прив’язує пенітенціарне відомство не до правоохоронної діяльності, а до окремих відомств, не сумісних, на думку міжнародної громадськості, з пенітенціарною практикою.

Зроблено застереження, що у випадку виключення зі сфери діяльності ДКВС України статусу правоохоронного органу, її персонал втратить існуючий нині соціальний і правовий захист, що поставить його у підвищений ступінь небезпеки від специфіки кримінально-виконавчих правовідносин, пов’язаних із безпосереднім контактом із засудженими й ув’язненими.

Посилання

Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції: постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 р. № 343. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/343-2016-%D0%BF#Text (дата звернення: 12.06.2022).

Богатирьов І. Г. Пенітенціарні установи України (теоретико-правове дослідження). Київ: [б. в.], 2013. 444 с.

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Соколенко О. Л. Види правоохоронних органів України. Форум права. 2012. № 3. С. 699–705. URL: file:///D:/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BA%D0%B8/FP_index.htm_2012_3_121.pdf (дата звернення: 12.06.2022).

Пузирьов М. С. Виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк у зарубіжних країнах: порівняльно-правове дослідження: дис. ... д ра юрид. наук: 12.00.08. Ірпінь, 2018. 498 с.

Пузирьов М. С. Порівняльний аналіз виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк в Україні та зарубіжних країнах: монографія. Київ: ВД «Дакор», 2018. 514 с.

Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993 р. № 3781-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 11. Ст. 50.

Про Державну кримінально-виконавчу службу України: Закон України від 23.06.2005 р. № 2713-15. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 30. Ст. 409.

Кримінально-виконавчий кодекс України: Закон України від 11.07.2003 р. № 1129-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 3–4. Ст. 21.

Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. № 2135-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 22. Ст. 303.

Про пробацію: Закон України від 05.02.2015 р. № 160-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 13. Ст. 93.

Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9–10, № 11–12, № 13. Ст. 88.

Європейські пенітенціарні правила (Рекомендація № R (2006)2 Комітету Міністрів держав-учасниць): прийнято Комітетом Міністрів 11.01.2006 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_032#Text (дата звернення: 12.06.2022).

Богатирьов І. Г., Пузирьов М. С. Сучасні підходи до визначення сфери діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України. Вісник прокуратури. 2015. № 8. С. 44–52.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-28

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право