Адміністративна правотворчість в діяльності публічної адміністрації: сутнісна характеристика
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.04.34Ключові слова:
публічна адміністрація, правотворчість, адміністративна правотворчість, нормативний акт, правовий акт, індивідуальний акт, ознакиАнотація
Стаття присвячена висвітленню сутності правотворчої діяльності публічної адміністрації. У статті звертається увага на те, що правотворча та правозастосовна діяльність публічної адміністрації виражається у прийнятті та реалізації правових актів, які є головним засобом регулювання відносин у сфері діяльності публічної адміністрації, це одна з основних форм реалізації завдань і функцій органів державної влади та місцевого самоврядування. З’ясовується, що правові акти в діяльності публічної адміністрації, з одного боку слугують впорядкованості та стабільності адміністративно-правових відносин, з іншого є підставою зміни прав, свобод та інтересів осіб у публічній сфері. У статті зазначається, що правотворча діяльність публічної адміністрації потребує постійного вивчення та дослідження в аспекті сучасних процесів державотворення та правотворення, які відбуваються у державі, відповідати стандартам правотворчої діяльності ЄС, враховувати кращі вітчизняні та європейські практики. Наголошується, що адміністративна правотворчість публічної адміністрації втілюється у формі прийняття нормативних та індивідуальних актів. Метою такої правотворчості є створення актів, за допомогою яких реалізуються і забезпечуються права, свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Завдяки правотворчості держава реалізує свої функції з управління різними сферами суспільного життя. Формулюється авторське визначення, що адміністративна правотворчість публічної адміністрації – це правова форма (інструмент) діяльності уповноважених суб’єктів правотворчості, що реалізується за встановленою адміністративною процедурою і спрямована на встановлення, зміну чи припинення адміністративно-правових відносин. Доведено, що незалежно від того, який акт приймається, процедура його прийняття має бути чітко врегульована в законодавстві, що забезпечить режим законності в державі та унеможливить прийняття нормативно-правових актів, які суперечать Основному Закону та чинному законодавству. Зазначається, що важливою ознакою адміністративної правотворчості є те, що вона здійснюється у порядку, встановленому законодавством і який являє собою систему засобів, методів, логіко-мовних прийомів, прийомів правотворчої діяльності, які визначають і регулюють діяльність уповноважених суб'єктів у цій сфері та які спрямовані на розробку та прийняття правових норм.
Посилання
Beschastnyi V., Shkliar S., Fomenko A., Obushenko N., Nalyvaiko L. Place of court precedent in the system of law of the european union and in the system of law of Ukraine. Journal of Legal, Ethical and Regulatory. 2019. Issues, 22(6). Р. 1-6.
Лепех Ю. С. Про функції правотворчості органів публічного управління. URL: http://old.univer.km.ua/visnyk/1759.pdf.
Nalyvaiko L. R. Transparency as a democratic standard of the government functioning. Evropský Politický a Právní Diskurs. 2014. Svazek 1., 4. vydání. C. 51-62.
Козловський А. А. Гносеологічна концепція права. Науковий вісник Чернівського державного університету. 2000. Вип. 100: Правознавство. С. 13-16.
Kolb A., Hrushko M., Teteriatnyk H., Chepik-Trehubenko O., Kotliar O. Peculiarities of Realization of the International Mechanism for the Protection of the Rights of Victims of Armed Conflict in the East of Ukraine. Cuestiones Políticas. 2021. Vol. 39. № 71. Р. 334-349.
Риндюк В. І. Правотвочість як вид юридичної діяльності: праксеологічний аспект. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2019. Вип. 4 (44). URL: http://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/199747/199939.
Сучасна правова енциклопедія / О. В. Зайчук. Київ: Юринком Інтер, 2015. 408 с.
Тлумачний термінологічний словник з конституційного права (Explanatory Terminological Dictionary on Constitutional law) / Кол. автор; за ред. Л. Р. Наливайко. Київ: Хай-Тек Прес, 2016. 628 с. https://er.dduvs.in.ua/bitstream/123456789/9779/1/SLOVNYK_2016_ispr.pdf
Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посібник. 5-те вид., зі змінами. Київ: Атіка, 2001. 176 с.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. Харків: Консум, 2001. 656 с.
Наливайко Л. До питання про визначення поняття «механізм держави». Підприємництво, господарство і право. 2005. № 10. С. 92-96.
Левченко М. В. Контроль та нагляд за правотворчістю суб’єктів владних повноважень: постановка проблеми. Бюлетень Мін'юсту України. 2019. № 12. С. 48–52.
Чаплюк О. І. Співвідношення суб’єктів національної та міжнародної правотворчості: методологічні аспекти. Часопис Київського університету права. 2015. № 2. С. 36–39.
Чабур С. В. Види правотворчості за суб’єктним критерієм. Правова держава. 2017. № 25. С. 32–38.
Бараненко Д. Поняття та сутність нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади. Юридичний вісник. 2020. № 6. URL: http://yuv.onua.edu.ua/index.php/yuv/article/view/2031/2209.
Сердюк Є. А. Методологічний аналіз інтерпретацій поняття «правотворчість». Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2017. № 2 URL: https://er.dduvs.in.ua/bitstream/123456789/208/1/11.pdf.
Коршун А. О. Принцип гласності і відкритості діяльності органів судової влади: монографія. Київ: Хай-Тек Прес, 2022. 192 с.
Жидецька В. В. Про стадії нормотворчої діяльності Міністерства. Часопис Київського університету права. 2015. № 4. С. 101-107.
Nalyvaiko O. I., Chepik-Tregubenko O. S. Economic and social systems of society as elements of social structure: concept, objectives, trends. Challenges and prospects for the development of legal systems in Ukraine and EU countries: comparative analysis: Collective monograph. Riga: Izdevniecība “Baltija Publishing”, 2019. Volume 1. 304 p. Р. 256-272.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Analytical and Comparative Jurisprudence
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.