Гносеологічний підхід до вивчення особливостей непрямої експропріації у сучасних реаліях міжнародно-правового контексту

Анотація

У даній статті розглядається підходи до визначення поняття та змісту непрямої експропріації, поточний стан законодавства та правозастосовчої практики щодо захисту іноземних інвестицій від вищезазначених дій. Висновки показують, що судові та арбітражні установи часто уникають необхідності робити чіткі висновки щодо встановлення наявності/відсутності в діях приймаючої держави непрямої експропріації, що здійснена без виплати належної компенсації. Аналіз сучасних міжнародно-правових актів та арбітражної практики вказує на те, що існують різні підходи до визначення правомірності непрямої експропріації чи заходів прирівняних до останньої та неврахування можливості здійснення приймаючою державою регулятивної експропріації. Підхід пропорційності недостатній для збереження різниці між непрямою експропріацією та регулятивною експропріацією в міжнародному інвестиційному праві. Після виявлення слабких місць в аналітичній системі, яку трибунали використовують у спробах відрізнити непряму та регулятивну експропріацію, питання досі полягає в тому, чи розглядаються поняття непрямої та регулятивної експропріації як концепції більш послідовно та передбачувано, що дозволяє позначати їх як відмінні практики, які необхідно надійно підтримувати. Представляється, що регулятивна експропріація є тотожною прямої експропріації, коли приймаючою державою дотримуються критерії законності проведення експропріації, крім того явно вираженою є суспільна необхідність, не підлягає оспоренню, в тому числі іноземним інвестором. Вимоги іноземного інвестора мають бути задоволені негайною, належною, повною компенсацією за здійснені інвестиції та відсутня потреба в оскарженні рішення про перехід майна в державну власність. В інших випадках, коли підставою для вилучення власності є прийняті нормативно-правові акти, що порушують режим найбільшого сприяння інвестиційної діяльності іноземних інвесторів, не мають обґрунтування суспільної необхідності щодо їх прийняття та мають на меті позбавлення особи титулу володіння на майно без виплати компенсації – такі дії можуть кваліфікуватися як непряма (прихована) експропріація.