Правовий режим перебування в ЄС громадян України
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.05.74Ключові слова:
переміщена особа, громадянин України, правовий режим тимчасового захисту, правовий режим туриста;, правовий режим біженця, правовий статус громадянина України, правовий статус громадянина третьої країни в ЄС, воєнний стан; захист прав людини і громадянина; солідарність.Анотація
В статті акцентується увага на чинниках, які стали каталізаторами прийняття Імплементаційного рішення Ради (ЄС) 2022/382, що встановлює наявність масового напливу переміщених осіб з України у розумінні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС та запроваджує тимчасовий захист. Вище зазначене рішення стало підгрунтям для появи правового режиму перебування громадян України в ЄС, якого раніше не існувало – це режим тимчасового захисту.
Фокусується увага на ухвалених 27 травня 1999 року Радою висновках щодо переміщених осіб із Косово, Директиві Ради 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки такого прийому.
В статті виокремлено всі існуючі на сьогодні правові режими перебування громадянина України в ЄС (тимчасовий захист; турист; біженець) та охарактеризовано їх. Підкреслюється, що режим тимчасового захисту є обмеженим у часі, він не тотожній постійному захисту та що він передбачає, що держави-члени ЄС вживають заходів, необхідних для добровільного повернення осіб, які користуються тимчасовим захистом або тимчасовий захист яких закінчився.- до України. Якщо правовий режим туриста – громадянин України самостійно забезпечує своє перебування в державі-члені ЄС, не має права на працю в ЄС. Статус біженця може набути громадянин України, який доведе, що у нього є обґрунтована небезпека бути переслідуваним через расу, релігію, національність, належність до певної соціальної групи чи політичні переконання. При правовому режимі біженця особа отримує доступ до ринку праці, якщо заява про надання статусу біженця протягом 9 місяців не отримала остаточного розгляду.
Підкреслюється, що правом ЄС встановлено лише мінімальні стандарти захисту, які має забезпечити кожна країна-учасниця ЄС. Національні стандарти захисту (країни-учасниці ЄС) є вищими, порівняно зі стандартами ЄС.
Посилання
Бисага Ю., Дешко Л., Нечипорук Г. Міжнародна безпека, національна безпека, конституційна безпека: теоретико-правові підходи. Порівняльно-аналітичне право. 2020. №4. С. 43-49.
Deshko L. Criteria for the court’s compliance with the obligation to provide justification of its decisions. Teise. 2016. №99. Р. 186-193.
Council Directive 2001/55/EC of 20 July 2001 on minimum standards for giving temporary protection in the event of a mass influx of displaced persons and on measures promoting a balance of efforts between Member States in receiving such persons and bearing the consequences thereof. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2001/55/oj.
Імплементаційне рішення ради (ЄС) 2022/382 від 4 березня 2022 року що встановлює наявність масового напливу переміщених осіб з України у розумінні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС та запроваджує тимчасовий захист. URL: https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Implement_rish_Ukraine.pdf.
Бисага Ю.М., Дешко Л.М. Методологія дослідження конституційного права звертатися до міжнародних судових установ та міжнародних організацій. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юридичні науки». 2016. № 21. С. 14–16.
Deshko L., Bysaga Y., Bysaga Y. Public procurement in the healthcare sector: adaptation of the administrative legislation of Ukraine to the EU legislation. Georgian Medical News. 2019. №6 (291). Р. 126-130.
Волков В.Д., Дешко Л.Н., Заблоцкий В.П. и др. Медицинское право Украины: Учебное пособие. Донецк: ДонНУ, 2005. 268 с.
Волков В., Дешко Л. На захист медичного права. Юридичний Вісник України. 2006. № 8. С. 8.
Волков В., Дешко Л. Медичне право – реальність сьогодення. Інформаційний правовий простір. 2007. № 18. С. 45–48.
Deshko L., Bysaga Y., Nechyporuk A., Pifko O., Berch V. Medicines: technology transfer to production, cession of ownership rights for registration certificates and transfer of production in conditions of modern challenges to international and national security. Georgian Medical News. 2020. №10. P. 180-184.
Дешко Л. Державне регулювання ціноутворення на лікарські засоби в країнах Європейського Співтовариства та інших країнах. Підприємництво, господарство і право. 2007. № 5. С. 113–119.
Дешко Л.Н. Конституционное право на медицинскую помощь: понятие и содержание. Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности: материалы II конф. М., 2004.
Петров Р.А. Право Європейського Союзу: навчальний. 2-ге вид. К., «Істина», 2009. 376 с.
EzerT., Deshko L., Clark N. G. et al. Promoting public health through clinical legal education: Initiatives in SouthAfrica, Thailand, and Ukraine. Human Rights Brief. 2010. №17/27. P. 32. URL: http://www.wcl.american.edu/ hrbrief/17/2ezer.pdf
Кібенко О. Правові режими надання тимчасового захисту українцям у різних країнах. URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1263586/
Дешко Л.Н. Становление принципа защиты прав человека в Европейских Сообществах и Европейском Союзе. Вестник Института законодательства Республики Казахстан. 2012. №1(25). С. 135-139.
Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2017-п#Text
Deshko L. M., Bysaga Y.M., Zaborovskyy V.V. Protection of human rights by the Constitutional Court of Ukraine in the field of health care. Georgian Medical News. 2019. №9 (294). Р. 165-171.
Deshko L. Restitutio in integrum: підходи Європейського суду з прав людини. Порівняльно-аналітичне право. 2018. №5. С. 365-368.
Deshko L. Structural elements of international legal mechanisms for ensuring the everyone’s right to seek rights protection in international judicial institutions or in the relevant bodies of international organizations. Legea Si Viata. 2013. P.64-67.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Аналітично-порівняльне правознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
