Правовідносини у сфері праці та зайнятості, які стосуються створення і використання об’єктів інтелектуальної власності

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню актуального обсягу та структури правових відносин у сфері праці та зайнятості, в рамках перебігу яких працівником створюються і використовуються об’єкти інтелектуальної власності. Встановлюється, що ці відносини поділяються на два основних типи. По-перше, такими відносинами є трудові правовідносини, як відносини між працівником і роботодавцем, в яких працівниками створюються і використовуються об’єкти інтелектуальної власності. Обґрунтовується, що індивідуальні трудові відносини – це основні правові відносини, в яких працівником створюються і використовуються об’єкти інтелектуальної власності. Що ж стосується колективних трудових відносин, то вони є похідними від індивідуальних правовідносин й впливають на процес регулювання таких відносин на локальному рівні. По-друге, окремим типом розглядуваних правовідносин є відносини організаційно-виробничого та управлінського характеру, щодо створення та/або використання об’єкту інтелектуальної власності в трудових відносинах. Цей тип правовідносин також є похідним від індивідуальних трудових відносин і поділяється на такі основні види: відносини між працівниками, які складають групу, котра створює та/або використовує об'єкт інтелектуальної власності; відносини між працівниками, які складають групу, котра створює та/або використовує об'єкт інтелектуальної власності, та роботодавцем; відносини між представником роботодавця і групи працівників, що створюють та/або використовують об'єкт інтелектуальної власності, та клієнтом роботодавця. У висновках до статті зазначається, що відносини, в яких працівником створюються та/або використовуються об’єкти інтелектуальної власності, мають два основних вияви. По-перше, це основні (базові) відносини – індивідуальні трудові правовідносини (виникають між працівником і роботодавцем). По-друге, це похідні відносини – інші правові відносини, які обумовлюють, доповнюють, сприяють належному здійсненню індивідуальних трудових відносин, в яких працівник самостійно (або ж спільно з іншими працівниками) створює та використовує об’єкти інтелектуальної власності.